У Хмельницькому технічний нагляд за будівництвом та ремонтом доріг здійснюється на папері?

Фото: авторів

Мешканці вулиці Верейського із цікавістю та неприхованою радістю розповідають про нещодавній ремонт на їхній вулиці. Люди тішаться, що врешті можуть пройти і не зламати ногу.

«У нас тут раніше жах, що було: болото, щебінь. Ні пройти, ні проїхати. Ми так довго чекали на цю дорогу. Навіть коштами збирались – по 500 гривень з хати. Казали, що то на проект», – розповідає одна із мешканок вулиці.

Її підтримує сусід. Обидва знічено усміхаються, коли їх запитують про вибоїни, які вже утворились на недавно капітально відремонтованій вулиці. Мовляв, це краще, ніж було.

Вулиця Верейського. Фото авторок

Аналогічна ситуація і на вулиці Корольова.

«Ой, як ми тут мучились. Тут у нас щебінь лежав. Йдеш і молишся аби ногу не зламати. А як в машині їдеш, то тільки за ті колеса і думаєш аби цілі лишились. Ми її так довго чекали. Це вже асфальт. Але якби не ходили і не вибивали, то могли б без нічого лишитись», – розповідає мешканка вулиці Корольова.

Радість суттєво затьмарюється якістю. На цих двох об’єктах вже неозброєним оком видно, що підрядник дещо халтурив. Деякі ділянки асфальту починають викришуватись, подекуди покриття відходить від бордюрів.

Таку халатність підтверджує і незалежне дослідження хмельницьких аудиторів. Його проводив «Хмельницький облавтодор». Аудитори виявили, що вміст в’яжучого (бітуму) 5,0% та 4,7% відповідно в обох випадках. Водночас у нормах законодавства мова йде про діапазон вмісту від 5,5 до 7%.

Підрядником на цих об’єктах був ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Гайвей», а технічний нагляд здійснювало комунальне підприємство «Технагляд».

Директор комунального підприємства у розмові із журналістами визнає, що саме на цих двох вулицях інженери з технічного нагляду комісійно не відбирали керни, а висновки зробили виключно по наданим підрядником документах.

«Ці об’єкти мають гарантійне обслуговування. Я вже звертався до підрядника і говорив про просідання поблизу каналізаційного колодязя. Навесні ми будемо робити об’їзд, а виявлені недоліки оформимо в припис і будемо вимагати його усунення», – зазначив Андрій Петрук.

Та чи справді ситуація на вулицях Верейського та Корольова – це виняток з правила, і на решті об’єктів інженери КП «Технагляд» більш сумлінно та відповідально виконують свою роботу?

Комунальний технагляд

Зазвичай, технічний нагляд здійснює незалежна спеціалізована організація від імені Замовника. Та у Хмельницькому структурні підрозділи міськради, як правило, користуються послугами комунального підприємства «Технагляд». У 2008 році його створила мерія. З 2010 року підприємство очолює Андрій Петрук.

З 2015 року КП «Технагляд» від міського Управління ЖКГ отримав підрядів на 4,6 мільйонів гривень, а це понад 40% всіх укладених угод підприємства. Договори комунальники отримували на допорогових закупівлях, тобто без конкурсу. Як каже сам директор підприємства Андрій Петрук, у них практично немає конкуренції, адже приватні фірми та незалежні інженери, які мають сертифікати на здійснення технічного нагляду, просто навідріз відмовляються працювати із бюджетними структурами. І ні, тут зовсім справа не у тому, що у УЖКГ і КП «Технагляд» розташовані в одному приміщенні, і керівництво профільного управління, і керівництво підприємства залежить від міської влади.

Сьогодні на підприємстві працює 9 осіб. І лише троє із них є інженерами технічного нагляду. Це сам директор КП «Технагляд» Андрій Петрук, інженер нагляду Сергій Кошкаров та головний інженер, а також і перший заступник керівника підприємства, Ігор Костюк. Лише директор та його заступник можуть здійснювати технічний нагляд за будівництвом доріг та три інженери мають сертифікати щодо технічного нагляду за будівництвом будівель та споруд (деталі у таблиці).

Працівник

Технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд

Видача

Дата закінчення дії

Примітки

Технічний нагляд за будівництвом доріг

Видача

Андрій Петрук

Інженер з технічного нагляду ІІ категорії

05.02.2016

безстроково

Інженер технічного нагляду

02.07.2015

Ігор Костюк

Інженер з технічного нагляду І категорії

30.09.2019

безстроково

до 30.09.2019 Інженер з технічного нагляду ІІ категорії

Інженер технічного нагляду

25.04.2014

Сергій Кошкаров

Інженер з технічного нагляду

18.10.2016

безстроково

А до кінця вересня 2019 року КП «Технагляд» взагалі не мало інженера з технічного нагляду, який міг би здійснювати нагляд щодо об’єктів із середніми наслідками. Однак, це не завадило інженерам у 2018 – 2019 роках вести 45 об’єктів із середнім класом наслідків: Ігор Костюк мав по 15 розпочатих таких об’єктів, Андрій Петрук – 7 у 2018 році та Сергій Кошкаров – 7 у 2018 році та один у 2019 році.

Під час розмови директор комунального підприємства запевнив нас, що це не є порушенням чинного законодавства.

Тим часом у лютому 2019 року поліція розпочала кримінальне провадження на підставі повідомлення заступника Голови Рахункової палати. У повідомленні мова йшла про те, що посадові особи міського комунального підприємства «Хмельницькводоканал» під час реконструкції каналізаційного колектора по вулиці Парковій в місті Хмельницькому розтратили кошти підприємства. Слідчі наголошують, що інженер технічного нагляду КП «Технагляд» не мав дійсного кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду категорії на виконання відповідних робіт щодо об`єктів будівництва класу наслідків СС2 (середні наслідки), а мав лише сертифікат на виконання відповідних робіт щодо об`єктів будівництва класу наслідків СС1 (незначні наслідки). Цим інженером, як видно із реєстру ДАБІ України, є Ігор Костюк.

Прихований телепорт

У 2019 році КП «Технагляд» зацікавило навіть міжнародну ініціативу COST Ukraine. Тоді експерти виявили, що інженери з технічного нагляду Андрій Петрук та Ігор Костюк мали доволі значну кількість розпочатих об’єктів. За їхніми даними, директор підприємства здійснював нагляд на 80 об’єктах, а головний інженер Ігор Костюк – аж на 195 (!) об’єктах, серед яких 20 – вищої категорії із необхідністю отримання дозволів. Нагадаємо, відповідний сертифікат він отримав лише у вересні 2019 року.

*Будь-яке брендування міжнародних організацій, яке мало місце у попередній версії статті, просимо вважати недійсним

«Інженер Костюк мав у 2018 році 195 об’єктів. Враховуючи, що у році 250 робочих днів, виникає питання, чи інженер встиг фізично побувати на всіх етапах виконання робіт? Тут потрібно врахувати, що до кожного з об’єктів потрібно дістатись, провести відповідні заміри та проконтролювати технологію виконання. А це займає час. При такому навантаженні інженера виникає питання, чи може він якісно надати послуги з технічного нагляду? А це безпосередньо впливає на стан об’єкту після його здачі в експлуатацію”, – зазначає директор міжнародної ініціативи “CoST Ukraine” Святослав Абрамов.

Таку оперативність та працьовитість свого підлеглого директор КП «Технагляд» пояснює тим, що підприємство володіє аж двома автівками, які інженери використовують постійно у разі необхідності, а також тим, що окрім інженерів на об’єкти виїжджають ще й інші працівники, які здійснюють заміри, – це геодезист, замірщик та інженери на трудовій угоді.

«Вони не мають права підпису, але можуть розробити виконавчу схему, яку вже й аналізує інженер з технічного нагляду. Більше того, є об’єкти, де немає необхідності перебувати більше 2-3 разів за весь час», – пояснює Андрій Петрук.

Певно, завдяки залученню інших працівників Ігор Костюк встигає вести ще й підприємницьку діяльність у сфері технічного консультування та брати додаткові об’єкти на контроль у позаробочий час.

На момент створення матеріалу, у 2019 році Андрій Петрук мав розпочатих 46 обєктів, а його заступник – 110. Міське управління ЖКГ виступає замовником на 46 та 66 обєктах відповідно.

Невтішні висновки аудиторів

У минулому місяці управління Західного регіону Держаудитслужби у Хмельницькій області завершило ревізію фінансово-господарської діяльності міського управління ЖКГ. Під час перевірки аудитори також не оминули увагою й згадане нами комунальне підприємство. Та це й логічно – КП «Технагляд» здійснює технічний нагляд практично всіх об’єктів управління ЖКГ.

У підсумку контролери зафіксували завищення вартості виконаних робіт з вересня 2017 року по кінець червня 2019 року. Ці відомості в первинних облікових документах (актах) не помітили й посадові особи Технагляду та підписали їх без зауважень. Мова йде про лікарняні працівників підрядників. На що директор КП «Технагляд» зазначив, що це не входить до компетенції підприємства і напряму узгоджується між підрядником та замовником.

Та найбільш суттєвим виявилось те, що під час проведення зустрічної перевірки, комунальне підприємство не надало жодного документу щодо проведення керновідборів влаштованих асфальтобетонних покриттів з метою визначення ущільнення асфальтобетонної суміші і якості асфальтобетону у покритті. Тобто Технагляд не надав, наприклад, актів відбору кернів, журналів, протоколів лабораторних досліджень будівельних матеріалів тощо.

«Коли у нас була перевірка, я перебував у відпустці. Так, оригіналів цих документів у нас немає. Ми затребували копії у підрядників та пропонували аудиторам ці документи. Однак, вони відмовились. Пізніше до нас також надійшов лист з СБУ. Ми їм ці копії також надали», – пояснює Андрій Петрук.

Безпрецедентна довіра підряднику

Врешті мова йде лише про частину копій протоколів випробувань матеріалів у лабораторіях підрядників та сертифікати відповідності тощо. Двох підрядників ПАТ «ШБУ №56» та ПП «Аграрна компанія 2004» пов’язують із народним депутатом України Сергієм Лабазюком, а інше – ТОВ «СТЛ+М» можна сміливо назвати фаворитом управління ЖКГ в частині капітальних ремонтів доріг в обласному центрі.

Так ось лабораторні дослідження об’єктів, де підрядником було ПАТ «Хмельницьке шляхово-будівельне управління № 56», проводила лабораторія цього ж підприємства. Аналогічна ситуація і з ТОВ «СТЛ+М».

Експерти наголошують, що має правильно здійснюватись приймальний контроль інженерами технагляду. Якщо ж останні покладаються лише на випробування підрядника – це неправильно.

Жодних документів, які б свідчили, що «Технагляд» самостійно проводило лабораторні дослідження якості, наприклад, дорожнього покриття, ні журналісти, ні відповідні структури, так і не побачили. До всього ж керівник підприємства не вбачає нічого поганого в тому, що його підприємство під час здійснення технічного нагляду довіряє результатам досліджень лабораторій підприємств-підрядників.

«Забори кернів відбуваються комісійно, тому жодна сертифікована лабораторія не піде на те, щоб підробити результати. І відповідно підрядник не може дати неправдиві результати. Окрім того, в області фактично немає лабораторій: у підрядників, у облавтодора, і одна незалежна, але у нас з нею негативний досвід співпраці. Більше того, асфальтнобетонна суміш виготовляється на заводі і її якість видно навіть візуально. Якщо замовник невпевнений у якості, він може звернутись до іншої лабораторії», – констатує Андрій Петрук.

Таку позицію не підтримують аудитори.

«Як підрядник має сам контролювати якість своїх робіт, так і технічний нагляд повинен контролювати хід виконання робіт. Відповідно працівники технагляду мали б відкернувати асфальтобетон і визначити ущільнення та якість самого асфальтобетону. Вони можуть робити це самостійно у своїй лабораторії, якщо її мають, чи замовити незалежну експертизу. Підрядник визначає ущільнення та якість на стадії, коли асфальтобетон є сумішшю. А технагляд має це робити, коли асфальтобетон вже укладений», – начальник відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв’язку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області Андрій Полюк.

Показовою є ситуація із вулицею Свободи у м. Хмельницькому. Підрядником було ПАТ «Хмельницьке шляхово-будівельне управління № 56». І після завершення капітального ремонту вулиці КП «Технагляд» виявив 518 квадратних метрів покриття із недоліками. То чи варто так сліпо довіряти документам підрядника після цього?

Скріншот із офіційної сторінки Управління ЖКГ

До завершення ревізії аудиторами керівник міського управління ЖКГ Василь Новачок не вбачав серйозних проблем у роботі КП «Технагляд» і жодних питань до того, що інженери з технічного нагляду у своїх висновках користувались виключно лабораторними дослідженнями, які робив підрядник.

«Наразі є запитання до кошторисника. На жаль, на підприємстві є тільки один спеціаліст, і вона фізично не встигає опрацювати до кінця року всі наші об’єкти. І потрібно ставити запитання перед вищим керівництвом міста щодо придбання для комунального підприємства їхньої власної лабораторії», – зазначив Василь Новачок.

Дороги – це біль не лише хмельничан, а я й всіх українців без виключення. У когось їх взагалі нема, а в Хмельницькому їхня якість викликає брудну лайку навіть у дуже вихованих містян. Чи можна було б цього уникнути? Безумовно, якби кожен відповідальний орган виконував свою роботу не лише на папері. І напевно підрядники, будучи під незалежним технічним наглядом, не переробляли б на наступник рік після капітального ремонту за більше як десяток мільйонів гривень дорожнє покриття у Хмельницькому, а люди б не тішились наявним асфальтом після сумнівного ремонту дороги, адже краще ходити асфальтним покриттям, ніж дорогою, яка підсипана щебенем.

Розслідування Альони Берези і Марії Турчини. Створено за підтримки регіонального проекту “Лабораторія викриттів” від Bihus.Info.

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне