Як родичка депутата Хмельницької міської ради перебудовує історичну будівлю

Фото: newskm.net

На Проскурівській у Хмельницькому не побачиш натовпу туристів. Усе тому, що вулиця з автентичними стародавніми будинками потрібна лише виключній кількості самих хмельничан, історикам та краєзнавцям. Місцева влада, міська і обласна, знічено розводить руками та знизує плечима, мовляв, немає грошей на культуру. Чи можливо не має бажання її зберігати?

За останні кілька років у Хмельницькому було щонайменше три скандали, пов’язаних із порушенням пам’ятко-охоронного законодавства. Попри розголос та тиск з боку громадськості, досягнути бодай хоч якихось змін, так і не вдалось. Наразі у Хмельницькому відбувається чергове знищення фасаду. Цього разу під «благі наміри» власників впорядкувати зовнішній вигляд будівлі потрапив будинок  під номером 17 на Проскурівській. Роботи тривають з літа, а в жодній структурі так і не бачили документів та дозволів на ці роботи. Можливо, тому, що одна із співвласниць цього приміщення, – мати нинішнього депутата Хмельницької міської ради від ВО «Батьківщина» Віталія Худецького?

Історичний лікбез: або чому за знищення унікальних будівель Хмельницького так ніхто і не поніс відповідальності?

У 1995 році значна частина будівель з центральної вулиці Хмельницького отримала особливий статус – щойно виявлених об’єктів архітектури.

Примітка. Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щойно виявлений об’єкт культурної спадщини – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об’єктів культурної спадщини.

Іншими словами – це початковий етап присвоєння статусу пам’ятки. Без цього проміжного періоду назвати будинок пам’яткою архітектури, принаймні місцевого значення, не можливо. Так само не можливо і застосувати до порушників більш жорсткі міри чи вимоги.

У 2010 році список об’єктів розширювали і вже тоді до нього вносили усе, що не спромоглись додати раніше. Будинок на Проскурівській, 17 свій статус щойно виявленого об’єкта архітектури отримав під час так званої «другої хвилі».

Вигляд будівлі по вул. Проскурівська, 17 до ремонтних робіт (фото із мережі інтернет)

«На жаль, нам не відомо достеменно, хто з відомих проскурівчан проживав у цьому будинку. Жодної інформації в історичних джерелах я не зустрічав», – зазначив відомий хмельницький краєзнавець та журналіст Ігор Западенко.

 Відповідно до короткої історичної довідки, це будинок магазину мануфактури, зведений на межі 19-20 століть. Під час попередніх реконструкцій втрачено близько 50 відсотків автентичних елементів споруди.

Скріншот відповіді управління культури ХОДА

І ось влітку на першому поверсі Проскурівської, 17 розпочались активні ремонтні роботи. В соціальних мережах почались ширитись дописи про цей випадок.

Ремонтні роботи на Проскурівській, 17. Змінено вікна та двері. Фото авторок

Щоправда, про плани власників та майбутній вигляд будівлі, яку охороняє законодавство нашої країни, у профільних структурах нічого не чули. Фактично ні міське, ні обласне управління культури не отримувало жодних звернень від власників приміщення. Хоча останні відповідно до законодавства мали отримати письмове погодження для розробки науково-проектної документації. До речі, навіть майбутні наміри, наприклад, продажу таких будівель потрібно узгоджувати із уповноваженим органом з питань охорони культурної спадщини обласного рівня.

 «Ми не давали жодних дозвільних документів на проведення робіт. І жодних звернень до нас не надходило», – зазначила заступниця начальниці управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької  ОДА Валентина Лукашук.

 У міському управлінні не те, що дозволів не видавали, навіть жодних звернень від власників приміщення не отримували. А про роботи на щойно виявленому об’єкті культурної спадщини дізнались випадково.

 «Ми ще у серпні вийшли на обстеження та виявили порушення. Власники змінили розміри віконних отворів без погодження органу охорони культурної спадщини. Ми склали відповідний акт і направили його в область», – зазначив начальник управління культури  і туризму Хмельницької міської ради Артем Ромасюков.

Акт візуального обстеження об’єкта культурної спадщини від 02.08.2019 року. Фото авторок

От тільки в області чомусь порушень із розмірами вікон не виявили. “Я так розумію, що мова йде про ті вікна? Але там не змінювали розмір. Вони просто були приховані ролетами. Я знайшла старі фотографії”, – зазначила Валентина Лукашук. 

Нещодавно власники розпочали утеплення фасаду пінопластом. Міські чиновники знову вийшли на обстеження та вчергове зафіксували порушення, на які й почали одразу реагувати листами.

«У понеділок знову виходили на обстеження. Цього разу зафіксували вже і зміни фасаду. Відповідні листи ми направили знову в обласне управління культури та в ДАБІ», – продемонстрував фото та документи Артем Ромасюков.

Ремонтні роботи на Проскурівській, 17. Утеплення фасаду. Фото авторок

Ремонтні роботи на Проскурівській, 17. Фото управління культури та туризму Хмельницької міської ради

Кому неписане пам’ятко-охоронне законодавство?

Донедавна цим приміщенням володіло ТОВ «Стіомі-холдинг». Підприємство було визнано банкрутом. А майно його виставили на продаж аби розрахуватись із кредиторами. Серед усього переліку виявилась і частина першого поверху в історичній будівлі в центрі Хмельницького. На аукціоні власником усього нерухомого і рухомого майна стає ТОВ “КОВ’ЯГІВСЬКИЙ КХП”.  І вже за 10 днів право власності на приміщення на Проскурівській, 17 зареєстрували дві хмельничанки Ніна Худецька та Наталія Місюра. Обидві жінки виявились родичками відомих у місті бізнесменів, які роками ведуть спільну діяльність. Але про все по черзі.

Ніна Худецька не є підприємицею, принаймні у відкритих реєстрах відсутня інформація про її причетність до будь-якого бізнесу. Та попри це з 2017 року у неї різко збільшується кількість нерухомого майна: з десяток земельних ділянок та три приміщення.   Водночас вона мама депутата Хмельницької міської ради Віталія Худецького, що нам підтвердив під час розмови сам міський обранець. Кандидував майбутній депутат від політпартії «Об’єднання «Самопоміч», а в березні 2018 році він та ще декілька його колег поповнили лави членів ВО «Батьківщина». Депутат Худецький також є членом депутатської комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища та, як би це іронічно не звучало, –  членом постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва.

У своїх е-деклараціях обранець зазначає, що він фізична особа-підприємець, а на офіційному сайті Хмельницької міської ради зазначено, що з 2012 року і по даний час він є сертифікованим експертом-оцінювачем майна. Оцінювачем майна, який за роки депутатства досить так збільшив свої надбання у вигляді нежитлової нерухомості та землі в обласному центрі, що можна легко простежити по його деклараціям. За цей час у нього з’явились: будинок на 133 квадрати, три гаражі в обласному центрі, дві земельні ділянки. Окрім того, він суттєво оновив свій автопарк. Разом з дружиною вони пересіли на автівки, вартість яких стартує від півмільйона гривень.

newskm.net

У червні дружина депутата також оформилася як фізособа-підприємець. Нині вона як ФОП надає послуги в одному із закладів харчування у Хмельницькому. Не сама, а в партнерстві з колегою – Броніславою Мізерою.

Фото чеку із закладу харчування. Фото авторок

Приміщення, де Ольга Худецька та Броніслава Мізера започаткували ресторанний бізнес, належить Ніні Худецькій – мамі депутата та його бізнес-партнеру Сергію Мізері. Сама ж Броніслава раніше була прописана в одній квартирі з Болеславом та Сергієм Мізерами. Останній нині має спільну адресу реєстрації вже зі згаданою вище Наталею Місюрою – партнеркою матері депутата по історичній будівлі.

Мізеру і Місюру, до слова, поєднує не лише спільна адреса, але й спільний бізнес. Мізера керує фірмою ТОВ «ЕДІТА», де Місюра – бенефіціарка. Мізера до того ж є і партнером самого депутата Худецького – по компанії ПП «Верена», яка займається будівництвом та надання майна в оренду.

newskm.net

Віталій Худецький всі зв’язки, на зважаючи на очевидність, спростовує: “Бізнес з Мізерою чи з Місюрою? Це різні люди, одна буква є визначальною. У мене особисто нема спільних інтересів з цими людьми”.

І додає – його матір взагалі володіє іншою частиною приміщення на Проскурівській, 17, вікна якої виходять у двір. Однак, якщо орієнтуватися на держреєстр речових прав, то можна зрозуміти – “іншої” частини приміщення тут немає. Це одне приміщення, яким володіють двоє співвласників. Які, нагадаємо, ще й пов’язані між собою.

Більше того, Худецький запевняє – в будівлі роблять все “як треба”: “Там зараз відбувається вирівнення фасаду, а не утеплення і це не є роботами, все це робиться, щоб пофарбувати стіни у визначений міською радою колір «Гавана 16».

Фото відповіді Департаменту архітектуру щодо зовнішнього вигляду фасаду на Проскурівській, 17

Колір фасаду має відповідати визначеному дизайн-коду вулиці. Однак, цей документ і досі не розроблений, і навіть не затверджений. Більше того, за словами заступника Хмельницького міського голови Андрія Бондаренка, цей документ не зможе підмінити собою чине законодавство, а розробляється виключно на його підтримку.

Підтверджує це і директор профільного департаменту Олександр Чорнієвич, який зазначає, що які б рішення не приймала міська рада, вони не можуть суперечити законодавству. Тож, розробляти проект та отримати погодження мати депутата та її бізнес-партнерка таки мали. І попри відповідь щодо дизайн-коду і ескізу фасаду, яку Олександр Чорнієвич особисто підписав для родички депутата, пригадати будь-які звернення щодо Проскурівської, 17 він не зміг.

«З щойно виявленими об’єктами взагалі дуже складно працювати. Для них в законодавстві прописано тільки те, як вони беруться на облік, що на них укладається охоронний договір та погодження. Всього три пункти. Притягнути до відповідальності ми не можемо, бо усі нормативні акти відносяться до пам’яток, а це не пам’ятки. А будь-які дії з нами ніхто не погоджує. З ними надзвичайно складно працювати, з цією категорією об’єктів», – прокоментувала заступниця начальниці управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА Валентина Лукашук.

Так не можуть чи все ж таки не вбачають за необхідність? Питання риторичне та з декількома знаками питання. Однак, хто знає, можливо після нашого матеріалу все ж таки уповноважений орган згадає, на що саме він уповноважений?

Сьогодні у Хмельницькому жоден із щойно виявлених об’єктів не отримав статусу пам’ятки архітектури. І поки затягується процес присвоєння особливого охоронного статусу, власники приміщень спокійно вносять зміни у конструкції та зовнішній вигляд будівель. Врешті це може призвести до того, що коли нарешті дійде процес до визнання будинків пам’ятками, то науковці просто не зможуть цього зробити, адже вже буде втрачена їх автентичність. Прикладів у місті в нас більш, ніж достатньо.

«Пам’ятко-охоронна справа сьогодні зазнає руйнівних процесів. Я досліджую цю тему в архівах. Тож можу сказати, що станом на сьогодні ми втрачає утричі більше пам’яток, ніж у другій половині часів Радянського союзу. Чому? Там працювала система. Нехай вона була ідеалізована, але вона працювала. Ми неодноразово звертались до правоохоронних органів, але вони не хочуть за це братись», – зазначає пам’яткоохоронець, історик, аспірант Центру пам’яткознавства НАН України Сергій Шпаковський.

І поки правоохоронці не хочуть братись, а компетентні органи не можуть побачити знищення історичних об’єктів – ми й надалі втрачатимемо такі цінні для історії міста будівлі, що по заслузі мали б вже бути в переліку об’єктів культурної спадщини. А ціна ж питання не така значна – це максимум 15 тисяч гривень на один об’єкт, яких у місті трішки більше сотні. Невже питання зводиться лише до виділення таких «маленьких» грошей чи все ж таки питання стоїть у значних приватних інтересах, яким ну дуже вигідна от така от ситуація в Хмельницькому?

Розслідування Альони Берези і Марії Турчини. Створено за підтримки регіонального проекту “Лабораторія викриттів” від Bihus.Info.

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне