Хмельницькі нардепи-списочники у Верховній Раді: як голосували, про що говорили та які місцеві проблеми вирішували

нардепи-списочники
Фото: зі сторінки у Facebook «Слуга Народу – Хмельниччина»

Відносно сумлінне відвідування сесійних засідань, значна кількість ініційованих законопроєктів та обмаль депутатських запитів – так коротко можна охарактеризувати роботу нардепів-списочників, що позиціонують себе представниками області, у Верховній Раді України 9 скликання.

Традиційно більшу увагу виборців привертає діяльність обраних в одномандатних виборчих округах депутатів, так званих мажоритарників. Водночас понад половина теперішнього складу Верховної Ради України – це депутати, що отримали мандати в багатомандатному загальнодержавному окрузі за партійними списками тих партій, які подолали 5-відсотковий бар’єр. Їх ще називають списочниками. І якщо окремі нардепи-списочники не пов’язують себе з певними регіонами, то вихідці з Хмельниччини акцентують на своїй причетності до області.

До місцевих зараховує чотирьох депутатів, обраних за партійними списками, і вебсайт Хмельницької обласної ради: в наведеному там переліку депутатів від області, окрім мажоритарників, є також Сергій Мандзій, Володимир Ватрас, Юрій Заславський та Денис Монастирський – усі вони входять до фракції політичної партії «Слуга народу». Водночас  на сторінці у Facebook  «Слуга Народу – Хмельничина» 5 серпня 2020 року оприлюднили газету «Зе. Хмельниччина», №2, у якій, зокрема, можна ознайомитися з річними звітами «народних депутатів від фракції «Слуга народу», що представляють Хмельниччину». У газеті перелік «хмельницьких» розширили до шістьох парламентарів-списочників: до вже згаданих на сайті облради Сергія Мандзія, Володимира Ватраса, Юрія Заславського та Дениса Монастирського додали Руслана Стефанчука та Вадима Галайчука. І якщо перші п’ятеро нардепів багатьом хмельничанам відомі, то Вадим Галайчук потрапив до цієї когорти, вочевидь, завдяки тому, що є уродженцем міста Городка.

Фото зі сторінки у Facebook «Слуга Народу – Хмельниччина»

Цікаво, що об’єднує зазначених депутатів не лише причетність до пропрезидентської партії, але й фах – усі вони мають юридичну освіту. Так, Руслан Стефанчук, Денис Монастирський, Володимир Ватрас і Сергій Мандзій у різні роки закінчили місцевий виш – нині Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова (ХУУП), раніше мав назву – Хмельницький інститут регіонального управління та права. Ще двоє депутатів, Вадим Галайчук та Юрій Заславський, юридичну освіту здобували в інших навчальних закладах.

Чи допомогла причетність до пропрезидентської партії та спільні професійні інтереси хмельницьким списочникам продуктивно працювати в парламенті, спробуємо наразі з’ясувати, проаналізувавши їхню депутатську роботу в Верховній Раді України від початку каденції і до кінця 2020 року.

До слова, про діяльність нардепів-мажоритарників від Хмельниччини, у Раді 9 скликання можна прочитати тут.

Як відвідують засідання і голосують нардепи

Відповідно до Закону України «Про статус народного депутата» (стаття 24) один із основних обов’язків народного депутата – бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. Закон також визначає, що народний обранець зобов’язаний особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її органами. Як свідчить інформація на вебсайті парламенту, нардепи від області, яких було обрано за партійними списками, здебільшого цих норм дотримуються.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук від початку роботи Ради 9 скликання і до 31 грудня 2020 року відвідав 131 засідання українського парламенту зі 142 (92 %)  і взяв участь (тобто проголосував «за», «проти» чи «утримався») у 91 % голосувань.

Нардеп Сергій Мандзій, який набув депутатських повноважень в грудні 2019 року, був присутнім на 92 засіданнях із 97 (95 %), які припали на період від набуття повноважень нардепом. При цьому голосував депутат у 93 % від усіх голосувань.

Його колега по фракції Володимир Ватрас відвідав 134 засідання зі 142 (94 %), взявши участь у 93 % голосувань.

Дещо нижчий показник відвідуваності продемонстрував нардеп Вадим Галайчук, який був присутнім на 126 засіданнях Ради (89 %), а голосував у 83 % голосувань.

Найчастіше із хмельницький списочників пропускав засідання народний депутат Юрій Заславський. Він зареєструвався на 105 засіданнях парламенту (74 %) та віддавав свій голос «за» й «проти» або ж утримувався в 61 % голосувань.

Денис Монастирський відвідав 131 (92 %) засідання Ради та взяв участь у 79 % голосувань.

Народний депутатПрисутність у ВРУ, к-сть відвіданих засіданьУчасть в голосуваннях («за», «проти», «утримався»), %
Рулан Стефанчук131 (92%)91
Сергій Мандзій92 (95%)93
Володимир Ватрас134 (94%)93
Вадим Галайчук126 (89%)83
Юрій Заславський105 (74%)61
Денис Монастирський131 (92%)79

Законотворчість: від проєктів до законів

Закон закріплює право народних депутатів на законодавчу ініціативу. Це означає, що парламентарі можуть вносити до Верховної Ради України законопроєкти, проєкти постанов та інші законодавчі пропозиції. Цим своїм правом народні депутати активно користувалися, утім лише частина їхніх ініціатив наразі стала чинними законами та постановами.

Від початку роботи парламенту 9 скликання і станом на кінець 2020 року Руслан Стефанчук разом із колегами депутатами ініціював 39 проєктів законів та постанов. З них набули чинності 15 ініціатив.

У депутатському доробку Сергія Мандзія, який, треба нагадати, став нардепом на 3 місяці пізніше від своїх колег-земляків, наявні 24 законопроєкти. Чинними стали 7 проєктів законів та постанов, з-поміж співаторів яких вказаний нардеп.

Володимир Ватрас вказаний серед авторів 96 проєктів законів, постанов та пропозицій. Чинним наразі стали 22 ініціативи.

Ім’я Вадима Галайчука зазначене серед співавторів 43 проєктів законів та постанов, із яких набули чинності лише 8 ініціатив.

Юрій Заславський також зазначений серед авторів 43 проєктів законів та постанов, 19 з них набули чинності. Більшість пов’язана із галуззю охорони здоров’я, оскільки нардеп є членом Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Найбільше проєктів законів та постанов з-поміж колег-нардепів, які акцентують на своїй причетності до Хмельниччини, у депутатському доробку Дениса Монастирського. Депутат вказаний серед авторів 260 законодавчих ініціатив. Станом на сьогодні набули чинності 74 проєкти законів та постанов. Здебільшого вони стосуються правоохоронної діяльності. Це зумовлено тим, що депутат очолює відповідний комітет ВРУ.

Народний депутатКількість ініційованих законопроєктівКількість проєктів законів та постанов, які стали чиннимиВідсоток проєктів законів та постанов, які стали чинними (%)
Руслан Стефанчук391539
Сергій Мандзій27726
Володимир Ватрас962223
Вадим Галайчук43819
Юрій Заславський431944
Денис Монастирський2607429

Непопулярний депутатський запит

Одним із інструментів, за допомогою якого народні депутати можуть виконувати свої повноваження, є депутатський запит – вимога, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, що належать до їхньої компетенції.

Проте інформація на вебсайті Верховної Ради України засвідчує, що нардепи, обрані за партійними списками, застосовують можливість подавати депутатські запити не так часто, як мажоритарники.

Так, Руслан Стефанчук використовував своє право подавати депутатські запити п’ять разів. На сайті парламенту наявна інформація про один запит до Міністерства охорони здоров’я України, який стосувався вжиття цим міністерством невідкладних заходів для організації лікування за кордоном мешканця м. Хмельницького Шелудька Дмитра Івановича. Ще чотири запити нардеп подавав керівникам підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Це запити щодо надання інформації стосовно розміру оплати праці членів правління та членів наглядової ради АТ «Укрзалізниця», щодо надання інформації стосовно розміру оплати праці керівництва ДК «Укроборонпром»; щодо надання інформації стосовно розміру оплати праці керівництва «НАК «Нафтогаз України» та щодо надання інформації стосовно розміру оплати праці генерального директора, його заступників та членів наглядової ради АТ «Укрпошта».

Сергій Мандзій подавав запити 12 разів. Один запит нардеп адресував до органів Верховної Ради України, 10 – до Кабміну, ще один – місцевим органам влади. Безпосередньо місцевих проблем стосувалися сім запитів: щодо виділення коштів з Державного бюджету України на 2020 рік з метою переобладнання радіологічного відділення комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний протипухлинний центр» Хмельницької обласної ради на сучасні лінійні прискорювачі; щодо необхідності виділення з Державного бюджету України коштів для проведення капітального ремонту консультативно-діагностичної поліклініки Полонської ЦРЛ, яка знаходиться в Хмельницькій області; щодо включення до другого етапу Національно програми «Велике будівництво» проекту реконструкції автошляху Н25 маршрутом Городище-Старокостянтинів між Славутою та Шепетівкою протяжністю 10 км; щодо необхідності виділення коштів з Державного бюджету України для завершення реконструкції КНП «Шепетівська ЦРЛ» під перинатальний центр»; щодо включення до об’єктів Національної програми «Велике будівництво» багатофункціонального спортивного комплексу “Славутський палац молоді та спорту з басейном” на території Славутської ОТГ Хмельницької області; щодо необхідності виділення додаткових коштів для проведення капітального ремонту покрівлі дитячого відділення КНП «Старокостянтинівська центральна районна лікарня»; щодо виділення державного фінансування на відновлення низки об’єктів історії та культури Хмельниччини; щодо необхідності виділення додаткових коштів для капітального ремонту автомобільної дороги С231407 Левківка – Йосипівка, що проходить територією Старокостянтинівського району Хмельницької області.

У доробку Володимира Ватраса шість депутатських запитів: п’ять до Кабміну та один до керівників інших органів державної влади. На вирішення проблем області був спрямований запит щодо необхідності виділення коштів для проведення реконструкції будівлі терапевтичного корпусу КНП «Чемеровецька центральна районна лікарня» у смт. Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області.

Вадим Галайчук у співавторстві з іншими нардепами п’ять разів звертався із запитами до Президента України (1), Кабміну (3) та керівників міністерств та відомств (1). При цьому жоден із запитів не стосувався безпосередньо проблем Хмельницької області.

Натомість Юрій Заславський та Денис Монастирський не подавали жодного депутатського запиту.

Народний депутатКількість зареєстрованих депутатських запитівКількість запитів, пов’язаних із місцевими проблемамиВідсоток запитів, пов’язаних із місцевими проблемами (%)
Руслан Стефанчук5120
Сергій Мандзій12758
Володимир Ватрас6117
Вадим Галайчук50
Юрій Заславський00
Денис Монастирський00

Балакучі й мовчазні: про що говорили нардепи в Раді

На сайті ВРУ наявна інформація про 466 виступів Руслана Стефанчука. Водночас така балакучість нардепа пояснюється його посадою першого заступника Голови ВРУ. Натомість його колега Сергій Мандзій, як свідчать дані з сайту ВРУ, впродовж проаналізованого періоду жодного разу не виступав у стінах парламенту.

Володимир Ватрас публічно говорив у сесійній залі лише раз. Його виступ з трибуни стосувався проєкту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права фізичної особи на зміну по батькові. Ще один раз депутат не скористався можливістю виступити з місця й передав слово колезі.

Вадим Галайчук чотири рази виступав з трибуни ВРУ: два виступи стосувалися взаємин України з іноземними державами в економічній сфері, ще два – звільнення та призначення Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Очевидно, що тематика виступів депутата пов’язана із його діяльністю на посаді першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Юрій Заславський мав лише один сутнісний виступ в сесійній залі, коли задавав питання міністру охорони здоров’я Максиму Степанову. Ще раз депутат передав слово колезі.

У Дениса Монастирського 167 виступів у депутатському доробку, причому 160 – виступи з трибуни і лише 7 – з місця. Вочевидь, певною мірою така кількість спічів пов’язана із посадою нардепа, який є головою Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Народний депутатКількість виступів
Руслан Стефанчук466
Сергій Мандзій0
Володимир Ватрас1
Вадим Галайчук4
Юрій Заславський1
Денис Монастирський167

Власне, якщо порівнювати показники хмельницьких нардепів-списочників та депутатів, які пройшли в Раду від мажоритарних округів Хмельницької області, можна зробити кілька висновків. Списочники здебільшого більш сумлінно ставляться до відвідування засідань та беруть активну участь в голосуваннях. Вони більш продуктивні у законотворчості, позаяк відсоток законів та постанов, які стали чинними, у них вищий. Водночас, складається враження, що ці нардепи, ймовірно, менш уважні до місцевих проблем, про що свідчить кількість сформованих запитів, які спрямовані на вирішення проблем на території Хмельницької області, та при цьому вони не забувають акцентувати на своїй приналежності до Хмельниччини.

 

Оксана Банкова

 

Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне