Протягом року у Нетішині розгортається черговий скандал: жителі садибної забудови виступають проти розробки кар’єру «Стариця-2. Західна ділянка».  Вони переконані, видобування надрів поблизу атомноної станції може закінчитись катастрофою планетарного масштабу. Інша частина населення просто боїться, що їхні будинки та дороги знищать багатотонники, що днями і ночами возитимуть пісок з кар’єру.

Ми спробували розібратись у заплутаній історії та все ж зрозуміти, кому насправді потрібні будівельні надра і чому контролюючі органи зволікають.

Замість пасовища – кар’єр

Поблизу Нетішина, а саме за кілометр від його південно-західної околиці, з’явиться черговий кар’єр. Видобувати пісок планують на площі 20 га. Верхній шар родючого ґрунту вже зняли. Така ситуація не на жарт хвилює місцевих жителів.

“Стариця -2. Західна ділянка” Фото: newskm.net

«Вони вже готуються розробляти кар’єр. Розриють тут все аж до лісосмуги. А за нею вже Нетішинське міське водосховище,» – пояснює нетішинець Юрій Максимчук.

З 2017 року Юрій Іванович вже двічі піднімав це питання на сесіях Нетішинської міської ради, як депутат. Навіть проводив збори представників садибної забудови міста енергетиків.

Стукання в усі двері

Та окрім фактичного знищення пасовища, за словами людей, існує ще й інша більш серйозна загроза. Її вони описали у зверненні до міського голови у 2017 році.

 «Ми, мешканці садибної забудови, впевнені, що цей кар’єр понизить грунтові води, що приведе до пересихання колодязів. Також, така річка як Горинь може перетворитись на потічок, до того ж на даній території проводиться випас худоби. Громада за свої власні кошти побудувала місток через р. Горинь. Ще нас бентежить те, що кар’єр знаходиться безпосереднього в санітарній зоні ВП ХАЕС, де є водосховище, яке попадає під загрозу прориву. Техніка, яка буде возити пісок, розбиватиме дороги, по яким рухається транспорт. Адже їх вага разом з вантажем перевищуватиме то тиск, на який розрахована дорога. Ми й так вже в Нетішині знаходимось як у Венеції, навколо нашого міста вже чимало таких кар’єрів.».

Такі листи отримали і в Міністерстві, і в області. Єдина реакція, яку отримали нетішинці, – формальні відповіді з глибокою стурбованістю. Звісно, далі слів справа з місця не зрушила. То ж виходить, що атомна станція не така вже і стратегічна, що будь-хто може розрити кар’єр у її санітарно-захисній зоні?

Амбітні плани

Однак зменшення площі розробки кар’єру занепокоєння у тамтешніх мешканців не зняло.

«Ми звертались до Міненерговугілля щодо цього питання і намагались з’ясувати, коли ПАТ «УБ ХАЕС» отримав погодження від них на видобуток піску у зоні спостереження ВП «ХАЕС». Як виявилось, ніхто нічого не погоджував,» – зазначає Юрій Іванович.

Так, у відповіді, яку отримали жителі садибної забудови від Міністерства енергетики та вугільної промисловості, чітко зазначено:

«Таким чином, Міненерговугілля розділяє стурбованість мешканців садибної забудови м.Нетішин щодо видобутку корисних копалин та неконтрольованим наслідками цієї діяльності. На сьогодні ПАТ «УБ ХАЕС» не отримав погодження ДП «НАЕК «Енергоатом» для видобувних робіт як для проведення робіт у СЗЗ ВП «ХАЕС» так і для відповідних робіт у зоні спостереження ВП «ХАЕС». Також у Міненерговугілля немає даних щодо видачі Держатомрегулювання дозволу ПАТ «УБ ХАЕС» на використання земель та водойм у СЗЗ ВП «ХАЕС».

Цю відповідь жителі садибної забудови м.Нетішин отримали у  січні 2018 року. А вже у травні Голова правління ПАТ «УБ ХАЕС» Дмитро Оцабрика презентував інвестиційний план розробки родовища будівельних пісків «Стариця-2. Західна ділянка» на сесії міської ради.

Піщані компаньйони

Амбітний план по видобутку піску назвали «ЕкоБуд». Його розділили між двома інвесторами ВАТ «УБ ХАЕС» та ТОВ «Мітра».  У Нетішині зареєстрована УТОВ ФІРМА «МІТРА».

Ми вирішили детально вивчити усіх тих, хто має відношення до двох підприємств, які найближчим часом планують видобувати пісок поблизу із Хмельницькою атомною електростанцією. Тож розпочнемо з партнера із коренями у Київській області – УТОВ ФІРМА «МІТРА».

У її засновниках нетішенець Олександр Мельник. На сайті НАЗК знаходимо декларацію Олександра Мельника, який зареєстрований в одній квартирі із директором і засновником УТОВ ФІРМА «МІТРА».  Олександр Олександрович Мельник працює заступником начальника СНРіПЕ – начальник ВУНіР СНРіПЕ. Окрім того у 2015 році балотувався до Хмельницької обласної ради у 2015 році від нині провладної партії «За конкретні справи» (засновник нардеп Олександр Герега та його дружина Галина).

Також знаходимо там ще одну жительку Нетішина Оксану Люльчук. Жінка є дружиною майстра ЕЦ  ВП ХАЕС ДП “НАЕК “Енергоатом”. Ще цікавим фактом є те, що жінка з таким ім’ям з 1992 по 2001 рік була засновницею ТОВ «Колумбія» у Москві.

УТОВ «МІТРА» також виступає засновником ТОВ «ТРАНСФЕР-СЕРВІС» – ще одного нетішинского підприємства. Яке оселилось за тією ж адресою, що і ПАТ «УБ ХАЕС» та УТОВ «МІТРА» – вулиця Ринкова, 5.

Вишгородські власники

У компанії двох нетішинців виявились і двоє жителів Київської області: Юрій Колодзян та Олена Нікорович. Обидва вони зареєстровані у Вишгороді, Київської області.

Олена Нікорович також зареєстрована у Вишгороді. Із бізнесу у жінки участь у складі засновників УТОВ ФІРМА “МІТРА” та приватний бізнес у Вишгородському районі. Також у 2015 році вона намагалась потрапити до місцевої міської ради під прапорами пропрезидентського блоку.

Депутат з неповною декларацією

Юрій Колодзян є депутатом Вишгородської міської ради. Окрім того, він є кінцевим беніфіціарним власником у АТ “ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ”.  Одним із видів діяльності цього товариства є добування піску, гравію, глин і каоліну. Та попри все у його декларації ні за 2016, ні за 2017 рік немає згадки про УТОВ ФІРМА “МІТРА”.

І це не єдина інформація, яку пан Колодзян вирішив не вказувати у своїй декларації. Тож він зазначив, що проживає разом із дружиною Тетяною та 30-річним сином Дмитром. Декларант не згадує про місця роботи своїх родичів. І фактично один заробляє на всю сім’ю, керуючи АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ». Так у 2016 році річний дохід родини Колодзян склав 162 896 грн. У 2015 році Тетяна Колодзян придбала у Вишгороді квартиру за 719 065 грн. За відсутності попередніх декларацій депутата важко визначити, чи працювала і ким саме працювала його дружина, і чи мала додаткові заощадження. У ЄДР не вдалось знайти жодної згадки про бізнес Тетяни Колодзян. А ось син Дмитро є співвласником ТОВ «АЛДІ-К». Та про це у декларації не слова.

Дружба через суд

Попри такі тісні сусідські відносини та спільний інвестиційний проект, ПАТ «УБ ХАЕС» та УТОВ «МІТРА» у 2014 році судились. Суть справи полягала у тому, що ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТ», що володіє 33% акції ПАТ «УБ ХАЕС», продав пісок УТОВ «МІТРА» ще у 2009 році. Остання сплатити борг не змогла і передала його двом фірмам – ПАТ «УБ ХАЕС» та ТОВ «Залізничник УБ ХАЕС». До 2014 року повернути кошти УТОВ «МІТРА» так і не змогла. У результаті суд схвалив мирову угоду.

Нині серед власників ПАТ «УБ ХАЕС» є дві фізичні особи, які тримають більше 11% акцій та ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТ» з 33%.  Станом на 2015 року за даними порталу  StockWorld.com.ua, ПАТ «УБ ХАЕС» включало в своєму складi апарат управлiння товариства, будiвельну лабораторiю, виступало учасником в 31 товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю (12 iз них – залежнi), акцiонером в 2 приватних акцiонерних товариствах, 1 публiчному акцiонерному товариствi, та приймає участь у 1 спiльнiй дiяльностi.

У 2010 році ПАТ «УБ ХАЕС» оголосила про відкриття двох закордонних філій у Білорусі та Російській Федерації. До 2012 року 11% акцій підприємства належали росіянину.

Не будівництвом єдиним…

ТОВ «УБ ХАЕС» була створена у 1978 році для будівництва АЕС та супутніх об’єктів інфраструктури. Та вже у 1994 році підприємство стало акціонерним, а у його статутний фонд увійшло усе майно, яким володіла ХАЕС, за виключенням житлових будинків, дитсадків.

Але як то кажуть, не будівництвом єдиним. У квітні 1999 року Хмельницька обласна  рада погодила гірничий відвід на розробку родовища будівельних пісків «Стариця-2» для ПАТ «УБ ХАЕС». Через місяць у тому ж 1999 році обласні депутати погоджують товариству тимчасове користування земельною ділянкою на 15 га строком на 16 років. Наприкінці вересня на підставі цього рішення Нетішинська міська рада укладає відповідний договір з ПАТ «УБ ХАЕС».  Тоді керував містом-енергетиком нинішній депутат від БПП Іван Гладуняк.

До речі, Іван Васильович відомий не лише своєю активною політичною діяльністю. Його прізвище фігурує у матеріалах кримінальної справи щодо передачі неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США депутату обласної ради від партії «За конкретні справи» Миколі Харкавому.

Не менш показовим був скандал і щодо будинку Івана Гладуняка у Бучі, що в Київській області. Тоді люди, яких ЗМІ називали родичами Івана Гладуняка, отримали земельні ділянки загальною площею 1,3 га на території «Київліс». Проти такого рішення Бучанської міської ради виступила прокуратура. Однак сьогодні у декларації голови бюджетної комісії Хмельницької обласної ради маєток у Бучі зазначений, як власність.

Нові горизонти

Надра справа прибуткова, тому, ще розробляючи ділянку «Стариця-2», ПАТ «УБ ХАЕС» почало збирати документи вже на сусідню – «Старицю -2. Західна ділянка». Першим було рішення  Нетішинської міської ради від 27.03.2007р. №46, яким погоджено клопотання ПАТ “УБ ХАЕС” щодо надання дозволу на геологічне вивчення корисних копалин земельної ділянки площею 26,3781 га, яка прилягає до кар’єру “Стариця – 2”.  У цей період підприємство переживає складний етап – спробу рейдерського захоплення. Тоді містом керував покійний нині Олександр Смишляєв. ЗМІ натякали, що він сприяв рейдерському захопленню ПАТ «УБ ХАЕС» у 2007 році.

Геологічне вивчення Західної ділянки кар’єру погодила також і Славутська районна рада 14 грудня 2007 року. Через два роки Нетішинська міська рада знову своїм рішенням погодила ПАТ «УБ ХАЕС» спецдозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення ділянки та розширення кар’єру «Стариця-2».

Спецдозвіл, який припадає пилом

Знову два роки затишшя. І вже 13 січня 2011 року ПАТ «УБ ХАЕС» отримує спеціальний дозвіл на видобування надр під номером 5300. Підставою для видачі цього дозволу стали чотири погоджувальні документи – лист від Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду,  екологічна картка від Державного управління охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області, лист Державного комітету України по водному господарству та рішення Славутської районної ради. Спецдозвіл підприємство отримало терміном на 18 років, тобто до 13 січня 2029 року.

На цьому етапі підприємство знову відкладає документи в бік цього разу на три роки. Сприятливим став для них 2014. Хмельницька обласна рада під керування свободівця Івана Гончара надає ПАТ “УБ ХАЕС” гірничий відвід для розробки родовища пісків “Стариця – 2” Західна ділянка. (вставка рішення)

Розробляти землеустрій ПАТ «УБ ХАЕС» почали ще через 2 роки. Наприкінці 2016 тодішній голова Хмельницької ОДА Олександр Корнійчук підписує розпорядження, яким уповноважує Славутську РДА укласти договір тимчасового користування ділянкою під кар’єром «Стариця-2. Західна діялнка». Пізніше саме цей договір спробує скасувати Шепетівська прокуратура через суд. Але безрезультатно.

Раптова реакція контролюючих органів

І тут почалось найцікавіше – органи, які мали б раніше контролювати діяльність надрокористувача, стежити за тим, чи виконує він всі обмеження та умови договору, згадують про ПАТ «УБ ХАЕС» лише у 2017 році. ЧЕРЕЗ ДВА РОКИ після того, як у товариства закінчилось тимчасове право користування земельною ділянко на 15 років. Перевірити ситуацію на «Стариці-2» екологічна інспекція та представники Держгеокадастру могли б і після рішення сесії Хмельницької облради у 2014 році. Але вони чекали… ТРИ РОКИ!

Саме на приписи цих органів спиратиметься у своєму позові Шепетівська прокуратура. Третьою стороною у справі виступила Нетішинська міська рада, яка не заявляла самостійних вимог. Позиція прокуратури була завідома програшною. Ймовірно, контролюючий орган реально не мав на меті захисти  інтереси держави. Замість комплексного скасування одразу двох документів, які дають ПАТ «УБ ХАЕС» право користуватись земельною ділянкою над майбутнім кар’єром, прокурор наполягає на визнанні недійсним лише одного договору. З апеляційною скаргою прокуратура до суду так і не пішла…

Реакція нинішньої влади міста

Позиція вичікування, яку обрали для себе контролюючі органи, стає ще більш незрозумілою після заяви нинішнього голови м. Нетішин Олександра Супрунюка.

«Підприємство [ПАТ «УБ ХАЕС»] винне лише за оренду землі в бюджет міста понад 2,5 млн. грн.. і це тільки за поданим судовим позовом. А на сьогодні ця цифра доходить до 4 млн. Понад 10 років на офіційно непрацюючому кар’єрі продовжувалсь бурхлива діяльність без ліцензії, без наявних дозвільних документів та без сплати жодної копійки,» – опублікував у одній з місцевих газет свою позицію щодо дій ПАТ «УБ ХАЕС» міський голова Нетішина.

Врешті у листопаді цього руку суд не задовільнив вимоги міської ради.

За спинами в громади

До розробки західної ділянки «Стариці-2» ПАТ «УБ ХАЕС» йшло довгих 9 років. Для законного використання землі їм залишився заледве не єдиний документ – погодження від Нетішинської міської ради. Та навіть якщо депутати не захочуть брати на себе відповідальність і відмовлять, законодавство залишає за надрокористувачами ще кілька запасних шляхів. Один з них – видобувати пісок попри протести місцевих жителів та з відсутністю документів про громадські слухання. Останній факт, між іншим, найбільше обурює жителів садибної забудови. Адже за наявними у підприємства документами долю нетішинців вирішили їхні сусіди із Славути.

«Повідомлення про громадські слухання опублікували у Славутській газеті, тій, яку не читають нетішинці. Слухання провели у Славуті у 2014 році. Це підприємство зробило навмисно. Вони розуміли, що громадськість не погодиться на їхні умови і не продасться за 78 тисяч гривень на місяць. І сьогодні починати роботи без оцінки впливу на довкілля категорично не можна, особливо поблизу такого об’єкту як атомна станція» – резюмує депутат Хмельницької обласної ради Наталя Коваль під час зустрічі жителів садибної забудови із представниками ПАТ «УБ ХАЕС».

Замість висновку…

Підтримати громаду, якій жити поруч з кар’єром, можуть відповідні контролюючі органи. Але їхні спроби радше для галочки. І чим довше вони відтягують своє реальне втручання у ситуацію, тим менше шансів на те, що ця вона минеться без потужних протистоянь із традиційним перекриванням дороги та пікетом обласної ради.

Окрім того таке зволікання ймовірно свідчить і про те, що є ще одна наразі невідома сторона. То хто ж насправді зацікавлений у безбідному житті за рахунок природних багатств України? Впевнені, ця історія отримає логічне продовження і вже зовсім скоро ми дізнаємось, кому ж насправді потрібні нетішинські піски.