У Хмельницькому достатньо різноманітних проблем і потреб. Але чомусь саме Палац Спорту став тим об’єктом, за який хмельницькі можновладці змагались не на життя, а на смерть. Баталії скінчилися у 2018 році, коли врешті отримали субвенцію з державного бюджету. І вже у жовтні минулого року вперше оголосили тендер. Орієнтовна вартість масштабного проекту була понад 277 мільйонів гривень. Чимало? І сума ця ще не остаточна. Вже дуже скоро вона має шанси ще вирости. Апетити забудовника звичайно ж перекриватимуть з коштів платників податків. Бюджетні гривні витягатимуть одночасно і з міської, і з державної скарбниці. Та про все по черзі.

«Це буде багатофункціональна споруда, яка працюватиме 365 днів на рік. Тим більше ми спостерігаємо у Хмельницькому розвиток спорту. Це споруда, яка дуже і дуже потрібна місту. Але не тільки і місту, а й області», – завзято коментував журналістам мер Хмельницького Олександр Симчишин під час офіційного закладання фундаменту Палацу Спорту.

Тендерні маніпуляції

Зводити Палац спорту вирішили на вул. Прибузька, 5/1. Розрахований Палац спорту буде на 2500 глядацьких місць. У перспективі запланували збільшити цю кількість до 3000. Сама будівля буде висотою у чотири поверхи та складатиметься з двох корпусів: спортивного та фізкультурно-оздоровчого. У першому тренуватимуться спортсмени вищої кваліфікації та проводитимуть змагань, а в другому – мешканці міста.

«Багатофункціональна споруда» потребує особливого підходу. Все почалось під час державної закупівлі. Її проводили двічі.

Перший раз на аукціон допустили після кваліфікації лише одну фірму: ТОВ «Будівельний Альянс Груп», тому, через відсутність конкуренції, закупівлю й було відмінено.

Вдруге на тендер знову прийшли ПП “Стандарт-Інвест”, польська фірма MIRBUD S.A. та згаданий вище ТОВ «Будівельний Альянс Груп». Поляки одразу впали в немилість тендерному комітету і їхню пропозицію навіть не допустили до аукціону. До слова – вже вдруге.

Скріншот оголошення закупівлі

А ось два місцеві підприємства розіграли між собою майже 300 бюджетних мільйонів гривень фактично в суху. Без жодного зменшення вартості своїх пропозицій. Трохи дивне змагання, ні?

Скріншот результатів аукціону

Увага! На арені депутатські фірми

Обидві фірмі мають зв’язки з міськими депутатами. Так, ПП “Стандарт-Інвест” на своєму офіційному сайті та в тендерній документації прозвітував про перелік будівництв, до яких має прямий стосунок.

Скріншот із сайту ПП «Стандарт-Інвест»

В цьому списку знаходимо «Dolce Vita». Її зводять на Старокостянтинівському шосе, 26. Раніше тут була Хмельницька меблева фабрика, приміщення якої практично було знищене під час пожежі. За цією ж адресою зареєстровано, наприклад, житлово-будівельний кооператив «Меблевий», засновником якого є батько депутата Хмельницької міськради Олександра Скочеляса Анатолій. А керівником цього ЖБК є Віталій Сомов. Він же зазначений як підписант і у ПП «Стандарт-Інвест».

Скріншот із аналітичної системи YouControl

Фірму-переможця ТОВ «Будівельний Альянс Груп» давно пов’язують з іншим депутатом Хмельницької міської ради Андрієм Кветком. За даними аналітичної системи «Youcontrol», ТОВ «Будівельний Альянс Груп» зареєстровано 2009 року. Нині засновник і власник хмельничанин Іван Крутилко. Він – бізнес-партнер депутата Хмельницького міської ради Андрія Кветка у фірмах «Заріччя центр» і «Енергопарк Поділля».

Та це не єдине, що поєднує двох підприємців. У 2008 році вони обидва володіли ще однією юрособою – ТОВ “Будівельний Альянс”.

Нині підприємством ТОВ «Будівельний Альянс» керує і володіє Євген Дитюк. Він також у різні часи мав відношення до ПМП «Катрин» та ТОВ “Будівельна Компанія Дністер ХХ1”. Варто зазначити, що усі згадані фірми мають спільний номер телефону та юридичну адресу – Зарічанська, 5/3. А нинішня директорка ТОВ “Будівельна Компанія Дністер ХХ1” Ілона Смішна у судових засіданнях представляє інтереси переможця тендеру ТОВ «Будівельний Альянс Груп».

Попри доволі очевидний зв’язок жодного разу під час засідань сесії чи депутатських комісій депутат Андрій Кветко не оголошував своє відношення до зазначених вище юросіб.

Скріншот із ухвали суду, оприлюдненої в аналітичній системі Youcontrol

Андрій Кветко та Олександр Скочеляс не просто депутати. Обидва займають керівні посади у депутатській комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища. Ага, тій самій, яка і вирішує в тому числі будівельні питання міста.

Префенції для одного тривають

Значна частина витрат при будь-яких роботах – заробітна платня. В роботах, які виконуються в якості державного замовлення вона має чіткі обмеження. Але ТОВ «Будівельний Альянс Груп» цьогоріч настільки щастить, що заради них ці обмеження трішки послабили.

У червні компанія отримує подарунок від депутатів Хмельницької міської ради. Обранці своїм рішенням підняли граничний розмір кошторисної заробітної плати виключно для одного підрядника – ТОВ «Будівельний Альянс Груп». Цим рішенням вони встановили на 2019 рік розмір кошторисної заробітної плати по об’єкту будівництва Палацу спорту по на рівні 12 700 грн.

Натиснути зелені кнопки депутатам не завадив навіть висновок юридичного відділу Хмельницької міської ради. Юристи чітко зазначили: проект рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів. Також до цього рішення не було подано погодження територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Скріншот висновку юридичного відділу до проекту рішення

Під час виготовлення кошторисної документації у 2018 році ТОВ «Будівельний Альянс Груп» закладав заробітну плату на рівні 7 067 гривень. Саме такий граничний розмір кошторисної заробітної плати встановили депутати для об’єктів, які будують за кошти міського бюджету у 2018 році. Це положення стосувалось і нового, і розпочатого будівництва, і реконструкцій, і реставрацій, і ремонту, і технічного переоснащення. А вже у 2019 році хмельницька міська рада приймає нове рішення, яким визначає, що для об’єктів за бюджетні кошти кошторисна зарплата має бути 9 710 грн. І ця норма поширюється на всіх підрядників, що отримали підряди у цьому ж році. На сьогодні єдиним виключенням є фірма з орбіти екс-порошенківця Андрія Кветка, яка зажадала збільшити розмір кошторисної зарплати аж до 12 700 грн, тобто на розмір, який значно відрізняється від того, який було встановлено для цьогорічних будівельних закупівель.

Свідома маніпуляція із зарплатою?

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У договорі, який уклали управління капітального будівництва та ТОВ «Будівельний Альянс Груп», знаходимо пункт:

«що у разі зміни, у встановленому згідно із законодавством порядку, регульованих цін (тарифів) і нормативів в будівництві, зокрема, зміни рівня середньомісячної заробітної плати чи інших показників вартості трудових ресурсів, сума договору може бути пропорційно змінена шляхом перерахування суми невиконаних (неоплачених) робіт із урахуванням змін рівня середньомісячної заробітної плати чи інших показників вартості трудових ресурсів».

Опрацювавши значний обсяг роз’яснень у сфері публічних закупівель та вивчивши судову практику щодо внесення змін до договорів в частині зміни істотних умов, маємо певні сумніви щодо законності передбачення подібних пунктів у тексті договорів за результатами процедур закупівель, які за останні роки провело профільне управління департаменту архітектури Хмельницької міськради.

Особливо наші сумніви збільшились на фоні того, що в 2018 році Мінрегіон скасував регулювання розміру кошторисної заробітної плати у будівництві та спростив процедуру складання інвестором кошторисної документації. Відповідно до зазначених змін, розмір кошторисної зарплати на стадії розроблення проектної документації (не під час виконання робіт за умовами договору!) визначається замовником (інвестором) самостійно, виходячи зі статистичних даних щодо середньомісячної заробітної плати штатних працівників у будівництві та прогнозного індексу споживчих цін.

Враховуючи зазначені вище зміни, під час розроблення проектної документації ТОВ «Будівельний Альянс Груп» ніщо не заважало визначити її на такому рівні, щоб вона покривала всі витрати підрядника на оплату праці працівників, що планувались бути зайняті на будівництві. Водночас, на момент розробки проектної документації цього не було зроблено, що може свідчити про бажання юрособи занизити деякі показники у проектній документації, що в свою чергу занизило розмір їхньої цінової пропозиції під час участі у закупівлі. А от лише після 3-місячного виконання договору підрядник згадав про наявність складних проектних рішень, що зумовило його до залучення висококваліфікованих працівників.

Скріншот звернення ТОВ «Будівельний Альянс Груп»

Про непросту ділянку підрядник знав і на етапі розроблення проекту, адже робочий проект виготовляла ПВКП «Буд-контур». Підприємство було засноване Іваном Крутилко у 2001 році. Нині фірма розміщена в тому ж офісному приміщенні, де і ТОВ «Будівельний Альянс Груп» та решта юросіб, які мають стосунок до депутата Кветко. Додатковим підтвердженням пов’язаності проектної організації та на сьогодні підрядника, що здійснює будівництво Палацу спорту, є керівник та засновник «Буд-контуру», який є головним інженером проекту у ТОВ «Будівельний Альянс Груп», про що свідчить подана ним довідка про наявність у штаті сертифікованого інженера-проектувальника.

Довідка ТОВ «Будівельний Альянг Груп», що подана для участі у тендері

28 грудня 2018 року під час презентації переможця тендеру Іван Крутилко заявив:

«Нам треба буде робити серйозну виїмку. Особливо під самою спорудою. Це ми будемо виймати 2,5 метри торфу, насипати туди гранітний відсів і ще піднімати на два метри дану територію».

Ми звернулись до управління капітального будівництва Хмельницької міської ради із запитом на ознайомлення документів, які підтверджують, що ТОВ «Будівельний Альянс Груп» таки залучав висококваліфікованих спеціалістів та для виконання яких саме робіт, що їх не передбачили у проекті. Двічі під час візиту в управління нам не могли надати ці документи на ознайомлення, мотивуючи відсутністю на робочому місці керівниці. Однак, наприкінці дня ми таки отримали ось такий сканований документ.

Скріншот відповіді УКБ

Телефоном заступниця начальниці управління капітального будівництва Хмельницької міської ради підтвердила, що це єдиний документ, який їй вдалось знайти в управлінні. Ще один офіційний лист ми вже наводили на початку матеріалу.

Про збільшення ціни у міській раді заговорили значно раніше, ніж ТОВ «Будівельний Альянс Груп» звернувся із проханням збільшити кошторисну зарплату. Так, директор департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Олександр Чорнієвич в інтерв’ю UA:Поділля 21 лютого 2019 року зазначив, що ціна у 277 мільйонів для Палацу спорту не остаточна.

«Є багато робіт, до яких ми приступаємо по виконанню, а вони не були враховані по проекту і, можливо, ціна буде збільшуватись», – зазначив чиновник.

Нагадаємо, перший аванс на роботи підрядник отримав ще наприкінці 2018 року. Мова йде про 54 мільйони гривень. Роботи, а це вирізка зелених насаджень та зняття верхніх шарів грунту, ТОВ «Будівельний Альянс Груп» розпочав ще у січні 2019 року. Перші акти виконаних робіт датовані 21 червня 2019 року – днем, коли депутати збільшили кошторисну заробітну плату.

Між іншим під час голосування за збільшення заробітної плати для ТОВ «Будівельний Альянс Груп» під час будівництва Палацу спорту Андрій Кветко впевнено натиснув кнопку «ЗА». Жодної заяви про конфлікт інтересів, чи спроби принаймні утриматись від волевиявлення депутат не зробив.

«У мене із Іваном Крутилком не лише спільний бізнес. У нас також є спільна нерухомість. Юридично моє голосування не є конфліктом інтересів. А голосував я тому, що робітники відмовляються працювати за меншу зарплату», – зазначив нам у коментарі депутат Хмельницької міської ради Андрій Кветко.

І, щоб побачити це «робітники відмовляються працювати за меншу зарплату», ми заглянули знову ж таки у документи, які у тендерній пропозиції подавало ТОВ «Будівельний Альянс Груп». Серед них можна побачити звіт з праці за 3 квартал 2018 року цієї юрособи. Так от, відповідно до цієї звітності на кінець звітного періоду облікова кількість штатних працівників підприємства становила 322 особи. Однак, найцікавішим є розділ 4 цього звіту «Розподіл штатних працівників за розмірами заробітної плати за вересень 2018 року», тобто за той рік, у якому граничний розмір кошторисної заробітної плати міською радою було встановлено на рівні 7 067 гривень. Із 290 працівників, яким оплачено 50% і більше робочого часу на місяць, отримали заробітну плату у проміжках:

70 осіб – від мінімальної ЗП до 4 000 гривень;

80 осіб – від 4 000,01 до 5 000 гривень;

117 осіб – від 5 000,01 до 5 500 гривень

20 осіб – від 5 500,01 до 6 000 гривень.

Скріншот звіту з праці ТОВ «Будівельний Альянс Груп» за вереснь 2018 року

І лише 1 особа отримала за той період заробітну плату більше за 7 тисяч гривень і меншу за 8 тисяч гривень, а 2 особи – заробітну плату більшу за 10 тисяч гривень і меншу за 15 тисяч гривень. Тобто 98,9 % усіх працівників підприємства у вересні минулого року отримували заробітну плату меншу за 6 тисяч гривень, що в чергове ставить під сумнів встановлення цьому підприємству граничного розміру кошторисної заробітної плати на рівні 12 700 грн, що є удвічі більшою від того розміру зарплати, який отримували працівники підрядника рік тому.

Таке рішення депутатів збурило місцевих забудовників. Вони переконують, що така дискримінація з боку міської влади створює нездорову ситуацію на ринку будівельних послуг.

«У нас реальна проблема із нестачею працівників, як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Більшість виїжджає на заробітки за кордон. І сьогодні на одному об’єкті підняли зарплату майже до 13 тисяч, то на інших люди просто йдуть. І як завершити проект, коли немає працівників? І тут мова не лише за комерцію, а й за соціальні об’єкти за бюджетні кошти. У нас що тільки один забудовник в місті?» – обурюється один із будівельників.

Його підтримує інший колега.

«Я після цього рішення пішов в міську раду, спитати, а що це за така несправедливість. У мене ж теж об’єкт за бюджетні кошти. А мені сказали, що я сам винний, адже не звертався. Ось «Будальянс» написав звернення і отримав гроші, а ви –не звертались».

Називати свої імена забудовники не погоджуються – сьогодні вони мають залежність від міської влади, і впасти в немилість – це означає більше не отримати тендер. А тепер ще й мають додаткові клопоти, адже при звільненні працівників вони взагалі не впевнені, що зможуть взагалі завершити розпочаті роботи.

Це чергова історія про щасливе депутатство. І поки у законодавстві не буде введено таке поняття як «колективна відповідальність» місцеві депутати будуть думати виключно за себе та свій бізнес, а також за усіх можливих випадках будуть пробувати посприяти собі та своєму бізнесу. Ну і з іншої сторони, тут постає питання і до роботи такого контролюючого органу як Національне агентство з питань запобігання корупції, яке б не те, що мало самостійно відстежувати випадки наявності конфлікту інтересів у депутатів, а хоча б реагувати на матеріали місцевих журналістів чи звернення громадських активістів та притягувати до відповідальності таких «за себе думаючих» депутатів.

Розслідування Альони Берези і Марії Турчини. Створено за підтримки регіонального проекту “Лабораторія викриттів” від Bihus.Info.