Родинний підряд: вулиці Хмельницького “освітлюють” фірми з оточення депутата міськради

Фото: https://zhar.org.ua/

Поняття “картель” в українських медіа почало активно використовуватися зі старту президентського “Великого будівництва” і встановлення фактичної монополії ряду великих компаній на ринку ремонту і будівництва доріг. Ні, відкриті тендери і конкуренція нікуди не поділися. Просто тендери стали скоріше констатацією, а конкуренція перетворилася на фікцію. Ну бо між собою регулярно змагаються одні й ті ж підрядники, які, схоже, вже давно розподілили всі ці підряди між собою. Таке гучне “можна” прямо з Офісу Президента було почуте не лише дорожниками і не лише в Києві. Дрібніші “картелі”, які в регіонах історично існували і раніше, почали укрупнюватися і працювати взагалі не ховаючись. Кому потрібна конкуренція на підрядах? Тільки розподіл між своїми, тільки хардкор.

Журналісти проаналізували закупівлі на ремонт зовнішніх мереж освітлення у Хмельницькому за останні п’ять років. І помітили, що фізичні особи-підприємці, які отримували замовлення, пов’язані не лише між собою, а й з депутатом Хмельницької міської ради Володимиром Пекарським.

Хмельницьке “світило”

Мережі зовнішнього освітлення Хмельницького, а точніше їхнє утримання, ремонт та будівництво, є сферою відповідальності міського комунального підприємства “Міськсвітло”. Існує воно вже 18 років. Нині керує комунальниками Володимир Пекарський, який також є депутатом міськради від “Команди Симчишина”.

Пекарський очолив підприємство у 2016-му. До цього працював майстром дільниці обленерго. Зі старту справи у “Міськсвітла” йшли якось… якось повільно.

За інформацією із річного звіту керівника в 2017 році в активі підприємства було 20 капітальних ремонтів на трішки більше як 2 мільйони гривень (чистий прибуток лише 12,3 тисячі гривень). В 2018 році – лише 6 капітальних ремонтів на загальну суму 2,77 мільйона гривень. В 2019 році – стільки ж ремонтів, але на загальну суму лише 1,56 мільйона гривень. Це при штаті у чотири десятки працівників, до слова.

Фінансова звітність за 2019 рік показує, що цей рік для підприємства пройшов під девізом “збиток”. Його розмір становив майже 300 тисяч гривень. Ситуація на підприємстві покращилась лише у минулому році із прибутком у 581,5 тисяч гривень.

В електронній системі Прозорро за період з 2016 по 2020 роки містяться трохи інші цифри, ніж ті, що ми бачили в звіті. Тут вказано, що підприємство отримало від управління комунальної інфраструктури (екс-управління ЖКГ) всього 38 закупівель. Розподіл цих підрядів по роках доволі цікавий.

От дивіться, за даними з Прозорро, у 2017-му комунальники провели 9 капітальних ремонтів. В 2018-му – 10 ремонтів. Далі – меньше. У 2019 році 9 капремонтів. 2020 рік –  лише чотири ремонти. 2021-й – нуль.

Очікувана вартість цих 38 закупівель – 10,63 мільйона гривень. Коштів підприємство отримало за ці роки більше як 9,2 мільйона гривень.

Які з цього можна зробити висновки? Все просто. Або у Хмельницькому з освітленням все настільки в порядку, що і робити з ним нічого особливо не треба, або ж ці роботи виконує хтось інший.

Екс-працівник комунального підприємства

Так, вірно. З 2018-го частина робіт “Міськсвітла” починає переходити стороннім підрядникам. І хоча загальна сума не звучить якось вражаюче – 6,68 мільйона гривень, але система розподілу цих коштів все ж вражає.

ФОП Олександр Карасенко. За декілька місяців, з липня по листопад 2018-го, отримав аж шість підрядів. Всі шість – за прямим договором, тобто без тендеру, а відповідно і без конкуренції. Загалом підприємцю перепало близько мільйона гривень.

Карасенко робив капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення перед Хмельницьким університетом управління і права, “освітлював” прибудинкові території на Сковороди, Зарічанській та Кам’янецькій, працював зі світлом і біля будинків на Свободи та Подільській.

Де ФОП Карасенко працював до швидкого бізнесового старту? У комунальному підприємстві “Міськсвітло”. Так, не дуже довго – менше року. І так, це можна було б скинути на випадковість. Але Карасенко не лише зареєструвався як ФОП. Він значиться також співзасновником кооперативу “Родинний”. Де засновником, наприклад, є Анатолій Пекарський – батько очільника “Міськсвітла” і депутата міськради Володимира Пекарського. І цей факт вже прямо натякає на невипадковість виграшної серії Карасенка на тендерах.

До слова, серед співвласників цього ж кооперативу ми знайшли і Олександра Козіцина. Він – яка ж несподіванка! – теж займається капітальними ремонтами електричних мереж та проектуванням. Працює, щоправда, не як ФОП, а через приватне підприємство “Електричні станції та мережі-монтаж”, у якому є і директором, і бенефіціаром.

ПП “Електричні станції та мережі – монтаж” отримали від міста три підряди на роботу з освітленням. Це будівництво електричних мереж на кладовищі в мікрорайоні Ракове, яке коштувало у підсумку понад 427 тисяч гривень, встановлення розподільчого щита у сквері ім.Т.Шевченка за 15,8 тисяч гривень та реконструкції електромереж в садівничому товаристві за 670 тисяч гривень.

Ще сім договорів ПП “Електричні станції та мережі – монтаж” має напряму з “Міськсвітлом” – на загальну суму у 128 тисяч гривень. За ці кошти підприємство Олександра Козіцина розробляло проєктно-кошторисну документацію для капітального будівництва зовнішніх мереж. І це все цьогоріч.

Ну а паралельно компанія працювала і з іншими підрядами, не пов’язаними з нашою темою. Загалом фірма натендерила з хмельницькими комунальниками на понад 4 мільйони гривень.

“Електричні станції та мережі – монтаж” юридично прописане у звичайній квартирі багатоповерхівки на вулиці Північна. Тут же зареєстрована і ФОП Олена Козіцина. Нескладно здогадатися – дружина власника компанії. І… і вона теж працює зі світлом.

Так, наприклад, Козіцина у 2020-му займалася зовнішнім освітленням на вулиці Деповській.

“Моя дружина працює, як ФОП. У неї її працівники. Її не раз перевіряла інспекція з Держпраці, порушень не виявлено, а це означає, що робота працівників оформлена належним чином”, – пояснює Олександр Козіцин. 

Підприємець каже – дружина бере дрібніші проєкти, а його ж фірму цікавлять масштабні об’єкти.

“Не всім замовникам зручно працювати з приватним підприємством. Це пов’язано саме із сплатою податків. Багато хто із наших замовників працює виключно з ФОПами, які платять 5% податку”, – зазначає Олександр Козіцин. 

ФОПа Олександра Карасенка, який так само отримував бюджетні кошти на схожі роботи і разом з Козіциним “прописаний” в якості власника кооперативу “Родинний”, сам Козіцин згадує  не одразу. Згадавши, хвалить партнера:

“Саша небагато підрядів отримав, а потім прийшла вказівка, і йому почали відмовляти через прописку в Жмеринці. Шкода, адже Саша один з небагатьох, хто знає і вміє”.

“Знає і вміє”, судячи з загальної кількості комунальних підрядів, ще одна підрядниця – Людмила Комаровська. Ця ФОП доволі мультизадачна, бо бралася як за видалення окремих засохлих та пошкоджених дерев в поймі річки Південний Буг, так і за капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення. Останній стосувався пішохідної доріжки на Зарічанській і обійшовся місту у 238 тисяч гривень.

В 2020 році ФОП Комаровська зайнялася освітленням пішохідних доріжок в парках та скверах. Так, наприклад, підрядниця встановила 22 світлодіодних ліхтаря у парку Чекмана.

«Схема монтажу опор в парку імені Чекмана»

Кожна опора із світлодіодним світильником та анкерною закладкою обійшлася у 8 833 гривні. Цікаво, що у місцевого виробника – приватного малого підприємства “Кристал”  – вони коштують по 8 600 гривень. Це роздрібна ціна. А тут ніби оптове придбання мало бути… В профільному управлінні ж стверджують, що їхні опори мають висоту відмінну від тих, які пропонує вітчизняний виробник. Щоправда, почути чітку інформацію про виробника встановлених у парку опор не вдалось.

Кристал прайс

Ще Комаровська монтувала світильники по вулиці Шевченка і у сквері “Сад Григорія Сковороди” на Ярослава Мудрого. В сквері ставили вже інші конструкції, конусні, від тернопільського виробника. Інші і дорожчі, кожна потягнула на 14 235 гривень. Такі ж – аж 32 штуки, вона встановлювала під час капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення вулиці Гагаріна.

Коротше, ФОП Людмила Комаровська виявилася чи не найбільшим “світловим” підрядником в місті. І не лише ж світловим, підрядниця “мультизадачна” як ми вже зазначали вище. Тож, за два роки жінка загалом отримала під два десятки замовлень на майже чотири  мільйони гривень.

І ви точно зараз чекаєте, що ми розкажемо як вона пов’язана з рештою підрядників і місцевою владою. Ви не помиляєтеся. Розкажемо.

Про цей зв’язок ми дізналися випадково. Навіть не так – він сам нас “знайшов”. Після аналізу підрядів Комаровської, ми вирішили запитати у жінки про бізнесові успіхи і рушили за її адресою реєстрації у село Олешин. Говорити з нами Комаровська не захотіла, але одразу ж після візиту нас набрав Олександр Козіцин. Із запитанням – що ми щойно робили в Олешині.

Усі родичі зібрались

Дзвінок Козіцина явно сигналізував, що з Комаровською вони знайомі, хоча сам Козіцин це й намагався спростувати:

“Я не знаю ніякої Комаровської, хоча в енергетиці працюю давно. Вона мені не телефонувала. Ви прийшли до мене додому. І я послав за вами, щоб дізнатись, хто ви, що ви і навіщо приходили”.

Все це змусило нас проаналізувати інформацію про всіх вищезгаданих підрядників ще раз. І зробили ми це недаремно. Тут же, в Олешині, за місцем реєстрації Комаровської, прописаний і Анатолій Пекарський – батько керівника “Міськсвітла” і депутата міськради. А ще партнер Козіцина і Карасенка по кооперативу.

Прописаний в Олешині і сам Володимир Пекарський. Так, в цьому ж будинку. Покопавшись в реєстрах трохи більше, ми зрозуміли – депутат міськради Володимир Пекарський і ФОП Людмила Комаровська – брат та сестра.

Ну добре, зрозуміло –  “Санта-Барбара”, але ж чому так переживав саме Козіцин? Ну бо Володимир Пекарський одружений на його доньці – Марії.

От зараз вже дуже потрібен проміжний висновок. А він такий. Комунальні підряди на освітлення у Хмельницькому роками отримують сестра керівника профільної КПшки і депутата міськради, фірма його тестя, його теща і партнер (якщо слова “партнер”, звісно, можна застосовувати в даному випадку) його батька по кооперативу.

“Володя мій зять. Але як сімейні стосунки пов’язані з роботою? Ми ніколи не говоримо про роботу. Повірте, у нас з дітьми є зовсім інші теми для розмов під час зустрічей”, – наполягає Олександр Козіцин. 

Ну добре, давайте спробуємо абстрагуватися від родинних зв’язків і подивитися на історію з іншого ракурсу. Підрядники отримують замовлення від міста та виконують роботу, що ж тут поганого? Нічого. Але традиційно є одне “але”. На початку ми розповіли про комунальне підприємство “Міськсвітло”. Так, те саме, де Володимир Пекарський – керівник. Чотири десятки працівників, які б і мали виконувати ту роботу, на яку місто знайшло сторонніх підрядників. Але 2018-й “Міськсвітло” закінчило зі збитками, які компенсували з бюджету. 2019-й – та ж історія. А пов’язані з родиною Пекарського підрядники тим часом отримували підряди і працювали.

Зараз Пекарський каже – ніби-то була неправильно прорахована виробнича програма і був заниженим тариф.

Через це і вийшов збиток. Ми звернулись в управління, перерахували тариф. Тепер ситуація виправилась і 2020 рік ми закінчили з прибутком”, – каже керівник “Міськсвітла”. 

Кілька цікавих деталей. У 2019-му його дружина Марія Пекарська придбала Mitsubishi Outlander 2013 року. Так, не елітне, але далеко не найдешевше авто. Самого Пекарського ми помітили на Volkswagen Atlas SE 2018-го, вартість такої на вторинному ринку нині стартує орієнтовно з 700 тисяч гривень. Комунальник каже – авто не його, просто взяв поїздити. Але з відкритих джерел ми дізналися, що власник “німця” прописаний в тому ж таки селі Олешин – родинному для Пекарського. Не виключено, що записаний “німець” теж на когось “зі своїх”.

Говорити про зв’язки з підрядниками Пекарський відмовився. А міський голова Олександр Симчишин каже, що їм байдуже, хто саме виконує роботи – на прізвища не дивляться, а головні критерії – це швидко, якісно, дешево.

Про конфлікти інтересів тут, схоже, ніхто ніколи не чув. А шкода. Бо відкриті і прозорі тендери – це не про прямі договори, не про підряди для родичів, друзів чи партнерів і точно не про “картелі”. Втім, судячи з темпів і масштабів, ці процеси будуть тільки поширюватися. Навіть в Офісі Президента ж не проти. 

Альона Береза, Марія Турчина

Матеріал створено в рамках проєкту “Лабораторія викриттів 3.0”. Проект реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.  

Вперше опубліковано на сайті ГО “Жіночий Антикорупційний Рух

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне