Як у Хмельницькому землю під сміттєзавод купували в оточення міських депутатів

Фото: авторів

На західній околиці Хмельницького вже понад шести десятків років розростається міське сміттєзвалище, висота якого сягає подекуди 42 метри. Відкрили його на місці старого глиняного кар’єру площею на майже 9 гектарів. І до сьогодні полігон експлуатують без проектної документації, інженерних, санітарно-гігієнічних та екологічних досліджень, хоч обласна екоінспекція неодноразово намагалась заборонити його експлуатацію. Та відходи продовжують звозити сюди, а тим часом схили звалища щодня стають все крутішими.

Вирішити одну з найбільш глобальних екологічних проблем міста та довколишніх сіл взялась Хмельницька міська влада. Вже кілька років владці запевняють, що збудують сміттєпереробний завод. Мерії допомогти з коштами вже погодився Європейський банк реконструкції та розвитку.

Про перші кроки хмельницької влади у напрямку реалізації таких амбітних планів можна подивитись у нашій відеоверсії матеріалу “Депутатське оточення отримало 11 мільйонів за “золоту” землю під сміттєвий завод”. Ну а тепер прослідкуємо як саме Хмельницька міська рада розглядала проекти рішення щодо фінансування такого цінного придбання – земельної ділянки під сміттєпереробний завод. А також глянемо на ті часи, коли власники “золотої” землі здійснювали певні кроки у напрямку підготовки цього “промислового” наділу для продажу місту.

Сміттєпереробний завод замість поля

За два кілометри від хмельницького сміттєзвалища вже три десятки років проживає десяток сімей. Тут вони не лише мешкають, а й ведуть своє господарство. Поспілкувавшись із дачницями, дізнаємось, що про плани хмельницької мерії збудувати неподалік їх домівок сміттєпереробний завод ще не чули. З жителями дачного масиву про ці плани ще ніхто до журналістів не розмовляв.

«Так, ми чули про нього. Кажуть, він буде там біля самого звалища. І це добре! Може, нарешті вирішать хоч якось проблеми з цим сміттєзвалищем, бо воно вже дуже велике», – впевнено розповідає Олена Антонівна.

Однак коли жінки дізнались, що землю для будівництва придбали зовсім поряд серед засіяного озиминою поля, їх риторика змінилась. Олена Антонівна та Алла Василівна навіть подумати не могли, що тут можна звести завод.

Можна. За ділянку вже навіть заплатили 11 мільйонів гривень з міського бюджету. Це майже 20 000 гривень або ж приблизно 800 доларів за сотку.

“Попитом” серед містям ця земля ніколи не користувалася. Купувати її ніхто не хотів . Та і для чого? До прикладу, за 8 мільйонів гривень можна купити ділянку у самісінькому центрі Хмельницького. За містом 4 гектари із підведеними комунікаціями коштуватимуть майже 3,5 мільйони гривень. А на околиці за 11 гектарів під сонячну електростанцію просять 5,3 мільйони гривень із пакетом документів для цієї діяльності, однак без комунікацій. Це суттєво дешевше, ніж місто купило біля сміттєзвалища. Ціна в 11 мільйонів за майже 6 гектарів дивує навіть мера.

«Я був шокований, що така земля може стільки коштувати. Виявляється може», – зазначає Олександр Симчишин.

Однак, платити такі гроші були готові не завжди. Від початку до бюджету закладали значно менше.

Цінові метаморфози

В середині лютого 2019 року депутатський корпус на черговій сесії розглядає питання щодо придбання такої довгоочікуваної земельної ділянки площею 5,6 гектарів на відстані за більше як один кілометр від діючого сміттєзвалища. Питанням купівлі землі уповноважили займатись комунальне підприємство «Спецкомунтранс».

Навесні під час розгляду змін до бюджету міста Хмельницького на 2019 рік мерія не забуває і про необхідність профінансувати попереднє рішення. Таким чином КП «Спецкомунтранс» було успішно виділено 4 мільйони гривень на придбання земельної ділянки.

Скріншот пояснювальної записки до рішення 30 сесії ХМР від 17.04.2019 р. № 4

Після цього рішення в інформаційному полі знову настала тиша на понад 5 місяців.

На початку жовтня Хмельницька міськрада приймає рішення про чергові зміни до бюджету міста, серед яких і було виділення додаткового фінансування у розмірі 7 мільйонів гривень на придбання земельної ділянки на території Олешинської сільської ради Хмельницького району площею 5,6 га. Що цікаво, цю ідею було озвучено 2 жовтня 2019 року під час засідання «земельної комісії», на якому відбувалась підготовка до пленарного засідання 34 сесії Хмельницької міськради. Головував тоді секретар цієї комісії та депутат міськради Сергій Болотніков, про якого ми ще згадаємо. Пропозицію озвучив депутат Руслан Афійчук із посиланням на лист комунального підприємства «Спецкомунтранс», в якому мова йшла про проведену попередню оцінку в більше як 11,7 мільйонів гривень. Обидва депутати, до речі, в раді представляють регіональну партію Олександра Гереги «За конкретні справи» та входять до однойменної фракції.

Оцінкою займався Земельно-Аграрний центр «Карат». Бенефіціарний власник – депутат Хмельницької облради Вячеслав Антонюк. Зараз позафракційний, а у 2015-му обирався від “Самопомочі”.  За словами міського голови, це не єдина оцінка цієї ділянки. Але вона найдешевша. Мовляв, інші оцінщики зробили ще дорожче. Та побачити ці оцінки до публікації матеріалу нам так і не вдалось.

Тільки от під час експертного аналізу «Карат» порівнював ціни не відповідних земель з однаковим цільовим призначенням, а відверто комерційних. Наприклад, ділянку на 2,32 гектара з усіма комунікаціями та озером поблизу до міста, чи землі під забудову, які коштують по 900 доларів за сотку.

Тернистий шлях до земель промисловості

Ще у вересні 2013 року громадяни Вітмановський О.І., Мостовий А.В., Мединська Н.І та Мединський В.М. отримали у власність сусідні земельні ділянки на території Олешинської сільської ради, що були передані із земель державної чи комунальної власності.

Наприкінці листопада 2013 року за собою ці землі реєструє Віталій Скавронський. Далі новий власник в один день, а саме 24 червня 2014 року, здійснює поділ усіх придбаних земельних ділянок на 55 нових. Наприкінці березня 2018 року він вирішує об’єднати земельні ділянки у дві – перша була сформована із 30 земельних ділянок, друга – із 25 наділів.

Через чотири місяці Віталій Скавронський продає земельні ділянки новому власнику, яким виявився хмельничанин Андрій Шпак. Саме він на початку серпня 2018 року об’єднує дві земельні ділянки в одну, яка на цьому етапі отримала площу у розмірі 5,6 гектарів.

Що важливо під час всієї цієї земельної епопеї всі земельні ділянки мали цільове призначення – землі для ведення особистого селянського господарства.

До того ж, досить цікавими виявились договори купівлі-продажу двох земельних ділянок, які підписали між собою Віталій Скавронський та Андрій Шпак, адже в них зафіксована вартість придбання двох земельних ділянок – 13,3 тисячі гривень та майже 16,2 тисячі гривень. Такою ж була експертна оцінка цих ділянок.

Наприкінці жовтня 2018 року Андрій Шпак звертається в Хмельницьку райадміністрацію та отримує погодження зміни цільового призначення на «землі промисловості». А на початку грудня власник приймає рішення про реєстрацію належної йому земельної ділянки із новим цільовим призначення за своєю ж юрособою – ТОВ «Агроподілля 2017».

У своєму матеріалі ми не можемо не згадати про приватного нотаріуса, яка працювала із Віталієм Скавронським та потім із Андрієм Шпаком. Це в усіх згаданих вище реєстраційних діях була Аліна Оксанюк.

Друзі депутатів

Ні Скавронський, ні Шпак не є пересічними хмельничанами.

За інформацією з наших джерел, Скавронський часто бував у виборчому штабі Віктора Коліщака – відомого в місті бізнесмена і політика, коли той балотувався до Верховної Ради. Нині ж його фірма зареєстрована за однією адресою із підприємством, пов’язаним із сином Коліщака – Віталієм. Останній зараз – депутат Хмельницької міськради від “Батьківщини”. Однак в 2015 році обирався від “Самопомочі” як і власник фірми-оцінщиці В’ячеслав Антонюк.

Скріншот із сайту cottage.km.ua
Сам Коліщак підтверджує – зі Скавронським, знайомий, навіть планували спільний бізнес:

«Ну мали з ним домовленість будувати разом. То шо дальше? Но не будуємо. Нема ніяких зв’язків з ним зараз».

Скавронський теж знайомство та спільні бізнес-плани із родиною Коліщаків не заперечує.

«Та було колись.

– Ви на них не працюєте?

– Нє, ви шо?!

– А Грін Форест?

– Ну да було там таке щось. Ми колись будували разом. Ну це котеджі будували та й все. Строітєльний бізнес разом вели», – неохоче пригадує Віталій Скавронський.

Земельну ділянку, як пояснює екс власник, вирішив продати, адже йому терміново були потрібні кошти. Нагадаємо, офіційно 5,6 гектара він реалізував Шпаку за майже 30 тисяч гривень.

У землі за містом неподалік сміттєзвалища Андрій Шпак придбав, як він сам зізнався щоб вести бізнес. Він хотів там збудувати спортивний центр. І ні, він зовсім не готував ці землі під продаж для міста, змінюючи цільове та передаючи ділянку у статутний фонд свого ТОВ «Агроподілля 2017».

До речі, Андрій Шпак у 2015 році теж планував стати депутатом Хмельницької міської ради. Йшов він під прапорами партії нардепа Олександра Гереги «За конкретні справи». Ця політсила в раді має 6 депутатів. Серед них вже згадувані нами Сергій Болотніков та Руслан Афійчук, які ініціювали підвищення ціни для земельної ділянки через земельну комісію.

Окрім спільних політичних вподобань, Шпак та Болотніков давні друзі.

«Ми дружимо років 20. Як думаєте, може, тривати така дружба?. Я можу з ним радитись, як з другом, але не більше і не менше», – пояснює Андрій Шпак.

Сам ж Болотніков дружбу зі Шпаком не заперечує, але наполягає, що кілька місяців вже з ним не бачився, тому не в курсі його бізнес справ.

Попри те, що Андрій Шпак наголошує на тому, що уявлення не мав про плани міської влади придбати у нього земельну ділянку, «Карат» розпочав експертну оцінку 5,6 гектара розпочав саме тоді, коли він ще був єдиним засновником та керівником ТОВ «Агроподілля 2017».

«Я її вивів давно. Як давно? Відносно недавно. Передав. Там є новий власник. Я абсолютно ніякого до неї не маю. Це є в офіційному реєстрі. Я навіть не знаю, чому ви запитуєте», – коментує Андрій Шпак.

Зміна власників відбулась фактично напередодні купівлі земельної ділянки. Новим беніфіціаром став хмельничанин Станіслав Чорний. Жодної інформації про нього в Інтернеті ми не знайшли. Чоловік прописаний в звичайній хмельницькій багатоповерхівці. Вдома застаємо його матір та сестру. Запевняють, він давно тут не проживає. А на запитання про бізнес їхнього родича реагують відвертим сміхом.

Сам ж Станіслав Чорний так і не зміг пояснити, як придбав фірму напередодні такої вигідної угоди:

«Ну вот так вот, вот так вот получилось. Ну хай собі володів, потом я володів, які питання? Ну при чом тут це. Ми собі раз два … є така комерційна таємниця. Всьо вам треба знати», – кидає слухавку хмельничанин Чорний.

При цьому в держреєстрі номер телефону попереднього власника Андрія Шпака досі вказаний як контактний Агроподілля 2017. Все це наштовхує на припущення – Станіслав Чорний володіє компанією лише на папері.

Скріншот із аналітичної системи Youcontrol

Мер Хмельницького переконує, що навіть не здогадувались, що землю під один з найважливіших проектів для міста скуповують у людей з оточення депутатів.

«Особи, які були власниками, чи мали до того якусь дотичність, нас не цікавили взагалі. Нам байдуже насправді, в якого суб’єкта було купувати. Нас цікавила земельна ділянка», – пояснює Олександр Симчишин.

Купуватимуть землі ще?

Віталій Скавронський володів не єдиною земельною ділянкою у цьому масиві. Йому належали ще дві, які межують із вже власністю Хмельницької міської ради. Цих майже 4 гектари він продав 19 листопада 2019 року. Новими власницями стали Галина Судик та Тетяна Гончар.

Наприклад, Галина Судик є родичкою (рідною сестрою) дружини депутата Хмельницької міськради від ВО «Батьківщина» Віталія Худецького. Останній в 2015 році обирався від політпартії «Об’єднання «Самопоміч», як і Віталій Коліщак. Обидва є членами «земельної» комісії.

Скріншот із сторінки дружини депутата Ольги Худецької

Віталій Худецький запевняє, з родичкою перебуває у неприязних стосунках, тому не може пояснити її інвестицію. Сама ж новоспечена землевласниця телефоном каже, що купила ділянку аби звести там сонячну електростанцію, а про те, що поруч буде сміттєпереробне підприємство нічого не чула.

Інша новоспечена землевласниця Тетяна Гончар дружина Ігоря Гончара. Останній є родичем колишнього голови Хмельницької обласної ради, екс свободівця Івана Гончара. Сама власниця не може пригадати коли і для чого купувала ділянку.

«Не можу Вам дати конкретну відповідь на це запитання. У мене багато буває різних… щось купуємо, щось продаємо. Будемо працювати на ній, не планували що саме ній будемо робити. Зима зараз. Перший раз чую, що там поруч буде сміттєпереробний завод. Да, ми родичі з Іваном Ярославовичем – це я можу вам 100% сказати, але купівля цієї ділянки не має жодного відношення до нього. Ми з чоловіком є абсолютно аполітичною сім’єю і займаємось благодійністю», – телефоном прокоментувала Тетяна Гончар.

Обидві жінки – Тетяна Гончар та Галина Судик придбали на двох майже 2,9 гектара землі. За попередніми планами сміттєпереробний завод мав би оселитись саме на 9 га. Однак, раптово міська влада змінила своє бачення і наполягає, що вистачить і тих 5,6 гектара. Мовляв, іноземні експерти погодили і таку площу.

Що ж, “резерв” про всяк випадок вже є. На випадок якщо оточення депутатів захоче заробити ще.

Розслідування Альони Берези і Марії Турчини. Створено за підтримки регіонального проекту “Лабораторія викриттів” від Bihus.Info.

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне