За місцем реєстрації та політичними поглядами: як у Хмельницькому обирають підрядників (частина 1)

За місцем реєстрації та політичними поглядами: як у Хмельницькому обирають підрядників (частина 1)
Фото: newskm.net

Сміття валяється посеред двору? Вам в міське управління житлово-комунального господарства. Яма на дорозі? Вам в міське управління ЖКГ. Дерево затулило світло в квартирі? Вам знову ж в міське управління ЖКГ. Коротше, щоб не сталося в місті – Вам туди. Нещодавно правда це управління трансформувалось в цілий департамент інфраструктури, але в його структурі збереглося. Адже саме це управління в структурі новоствореного департаменту завідує усією комунальною сферою Хмельницького. Ну ні, МАЛО Б завідувати. Власних сил у вигляді комунальних підприємств управлінню зазвичай не вистачає, тому доводиться звертатися до суб’єктів вже приватних. Взагалі, це нормальна світова практика – “приватники” часто роблять швидше і дешевше. Але ж якби доступ всіх приватників до цього сектору був рівноцінним.

«Будь-хто може прийти в управління житлово-комунального господарства, запропонувати послуги свої з капітального ремонту, з поточного ремонту або з вироблення і відповідно отримати роботи. Це не проблема. Зараз можна подивитись цілу кипу візитівок людей і, хто дає кращу ціну, той з нами працює» – запевняв нас у 2019 році Василь Новачок.

Часто, але не завжди. Бо з вибором підрядника інколи відбуваються дуже дивні метаморфози. І підприємець, який ще вчора займався лавочками – починає займатися ледь не усім – від пляжних парасольок, сміттєвих майданчиків до майданчиків для вигулу собак.

Від лавок до сонцезахисних парасольок

Роботу Олександра Жугди мають знати ледве не у кожному дворі Хмельницького. Колишні ЖЕКи та нинішні реформовані УМКи з 2018 року закупили у нього на майже півмільйона гривень лавок та сміттєвих урн.

як у Хмельницькому обирають підрядників (частина 1)

Тоді працівники управляючих компаній у приватних розмовах зазначали, що купувати у Жугди наполегливо рекомендували з управління житлово-комунального господарства. Мовляв, робить лавки дешевше і якісніше. Але ж якщо вже все місто з новими лавочками, що ФОПу робити далі?

І навесні 2019 року Олександр Жугда вийшов на новий, не зовсім відомий, для нього рівень – встановлення сонцезахисних споруд на міському пляжі Хмельницького. Те, що досвіду робити подібні парасольки підрядник не має, знали в управлінні.

Про це навіть говорив у коментарі муніципального телеканалу ТРК «Місто» Василь Новачок: «Підрядна організація виготовляє сонцезахисні парасольки. Виготовляє методом спроб. Перша не дуже вдалась, не дуже сподобалась. Зараз виготовляє іншу».

УВАГА! А тепер ще раз! Замовник робіт, а це профільне управління ЖКГ, знає, що підрядник працює методом спроб. Тут не просто знають, а відкрито про це говорять. Як це взагалі розуміти? Звісно, він не ракету в космос запускав, але чому обирають підрядника, який не має досвіду і експерементує на ходу?

Парасольки, які зробив Олександр Жугда, коштували бюджету 12,4 тисячі гривень кожна. Тоді як аналогічні полтавські підприємці продавали у 2019 році за 7 тисяч/штука із встановленням. Підприємець Жугда різницю в ціні пояснював тим, що всі свої невдалі спроби закладав у кошторис. Тобто його помилки коштували бюджету 5,5 тисяч гривень на кожній парасолі. Точніше, це нам з вами довелось платити за набуття досвіду цього підрядника. А це 82 500  гривень за 15 парасольок.

: як у Хмельницькому обирають підрядників (частина 1)

Вже маючи досвід та знаючи, що від нього хочуть в профільному управлінні, Жугда у минулому 2020 році знову (!) береться за сонцезахисні парасольки на міському пляжі. Цього разу він має встановити ще 10 таких сонцезахисних споруд. На це з бюджету запланували витратити 144,7 тисяч гривень. Тобто минулорічні парасолі не лише не подешевшали, вони навіть подорожчали на 2 тисячі гривень кожна. І це дивно, адже ціни на очерет, а це компонент для виготовлення, не змінились – 690 гривень за упаковку.  Нагадаємо, що в 2019 році собівартість облаштування однієї парасолі становила 6 800 гривень. Змінився лише діаметр цих парасолей. Але ж ми добре пам’ятаємо про невдалі спроби цього підрядника, на які було витрачено бюджетні кошти. І знову подорожчання.

“Парасольки у 2020 році подорожчали, бо вони більші у діаметрі. Та й зросла мінімальна заробітна плата. Тому така вартість,” – пояснює у розмові підрядник Олександр Жугда.

Сонцезахисні парасольки на міському пляжі. Фото авторок

“Ціна змінилась, адже самі парасольки стали більшими в діаметрі. Треба брати кошторис і вивчати. Ніхто туди не вписує зіпсований матеріал. Але якщо ви кажете, що там не відповідає прописана кількість використаній, то це вже питання до технагляду”, – пояснює заступник міського голови Василь Новачок.

Даєш пандуси,  велопарковки і сходи!

Якщо підрядник так собі справився із замовленням – і тут ми знову про дуже дорогі “спроби” на парасолях – з ним припиняють роботу. Ну, це так працювало б у звичних бізнесових реаліях. В комунальному світі трохи інакше. З парасолями вийшло не дуже, значить…”ось ще підряд тобі, вже на пандуси”.

Як було раніше? Приходив дядько з ЖЕКу з двома шматками металу і монтував пандуси. Оплату включали в щомісячну платіжку. Але часи змінилися, в країні реформи, діджиталізація, тому тепер пандуси замовляють у приватного підрядника. Який … робить їх за прототипом “як дядько з ЖЕКу”. Тільки коштує це тепер – від 4 до 18 тисяч гривень. Ну ось на фото – вся градація. Ремарка: це для матусь з дитячими візочками. В управлінні ЖКГ вирішили, що такі пандуси для цієї категорії мешканців не мають бути зручні. А ще в розмові пояснили, що у кожне звернення від мешканців розглядається окремо і приймається рішення про встановлення того чи іншого виду пандусів.

Пандуси на вулиці Козацькій та проспекті Миру. Фото авторок

А є ще дорожчі пандуси, які відповідають всім нормам і є зручними для людей на інвалідних візках. Виглядають вони, звісно, зовсім інакше – ось як на фото. Але й коштують мінімум від 33 тисяч гривень.

Пандус на вулиці. Тернопільській. Фото авторок

Так, лавочки, парасольки, пандуси… А, підряднику Жугді комунальники довірили ще одну важливу справу – велопарковки. З ним підписали договір на встановлення аж 685 штук – на 147,5 тисяч гривень (одна, відповідно, обійшлася бюджету у 215 гривень).

Сходи на Західно-Окружній. Фото авторок

А ще в грудні того ж року Жугда встиг відремонтувати сходи з вулиці  Західно-Окружної до вулиці Вокзальної за 132 тисячі гривень. Цікаво, що договір було укладено 9 грудня 2019 року, а проплата була здійснена управлінням 26 грудня 2019 року. Профільне управління, схоже, любить швидкість.

І буде світло!

Це не єдиний професійний апгрейд, який пережив Олександр Жугда. У 2019 році підприємець встановлював стели із внутрішнім підсвічуванням літер при в’їздах до Хмельницького. Йдеться про в’їзди з боку Тернополя, з боку Вінниці та з боку Старокостянтинова. Перший договір укладено 23 жовтня 2019 року, другий – 9 грудня 2019 року і третій – 13 грудня 2019 року. Кошти ж підрядник у повному розмірі отримав 31 жовтня 2019 року (перший договір) та 23 грудня 2019 року (два інші договори). Знову ж згадуємо про любов управління до швидкості проплат цьому підряднику.

Фото стели на в’їзді з боку Тернополя. Фото авторок

Місту стели обійшлись трохи більше як один мільйон гривень загалом.

Що спільного у цих трьох закупівлях? Ну, окрім звичайно ж підрядника та швидкої і повної оплати робіт.

А те, що всю роботу – літери, два герби та конструкцію для встановлення, підствітку, монтаж цих букв робило приватне мале підприємство «Кристал». Ну тобто “Кристал” по суті все і зробив.  Жугді лишалось розібрати старі стели та встановити нові. Це якщо керуватись логікою. Якщо кошторисом – то там повний перелік робіт, окрім літер та герба, які закуповувались комплектом. І це загадка номер один. А чому не придбати напряму у виробника – це вже загадка номер два.

Ще один в’їзд, з боку смт. Ярмолинці, облаштовували вже у березні 2020 року. Тут літери теж коштували 115 140 гривень. Договір було укладено 2 березня 2020 року, а от кошти підрядник отримав 23 квітня 2020 року у розмірі 255, 7 тисяч гривень.

При прямій закупівлі у ПМП «Кристал» та встановленні силами комунального підприємства економія могла б бути у розмірі 95 тисяч гривень. Але … ну не склалося з економією.

Король контейнерних майданчиків

Навівши лад з парасолями, світлом, пандусами підрядник “на всі випадки життя” Жугда взявся за поточні ремонти контейнерних майданчиків. Раніше їх встановлювало ПП “Бусел”.

Контейнерний майданчик на вул.. Чкалова. Фото авторок

“Наземні контейнерні майданчики робив ПП “Бусел”, але були питання до якості виконаних робіт. То сварка на нитках тримається, то недофарбовано. Тому шукали іншого підрядника”, – пригадує Василь Новачок.

“Ми робили ці майданчики. Робота нескладна і для міста корисна. Говорили за якість, але ми все виправляли і не конфліктували. Але ви самі все розумієте, що я буду вам казати? Ми готові і зараз виконувати замовлення від міста,” – багатозначно зітхає керівник ПП “Бусел”

Поточні ремонти контейнерних майданчиків можна поділити на два види – облаштування зони для твердих побутових відходів та огородження сміттєвих контейнерів (із навісом та інформаційними табличками). У першому випадку – це формування бетонної площадки, яке у документах зветься «дорожнє корито».

Майданчик для великогабаритного сміття на розі вулиць Курчатова, Вишнева та Чкалова. Фото авторок

Вартість цих дорожніх корит різна. Наприклад, на вулиці Курчатова та Зарічанській вони коштували 13,2 тисяч гривень і 13,7 тисяч гривень відповідно. Тоді як на вул. Львівське шосе, 43/1 – 30,6 тисяч гривень.

Майданчик для великогабаритного сміття на вул.. Львівське шосе. Фото авторок

Але принаймні тут вони хоча б є. Бо ось на вулиці Курчатова, 1А та Панаса Мирного, 21, ми їх не знайшли на момент своєрідного інспектування. Та вже під час підготовки матеріалу до публікації – підрядник взявся за роботу та облаштував ці корита.

Контейнерні майданчики на вул. Курчатова, 1А, Панаса Мирного, 21. Фото авторок

Роботи із облаштування майданчиків для збору великогабаритного сміття на вул. Панаса Мирного, 21 та вул. Курчатова, 1А

Ці договори управління із підприємцем укладало в грудні 2020 року. Тоді ж і платили. Як видно з таблиці більшість поточних ремонтів планувалась та проводилась в грудні 2020 року. І договори в електронній системі просто банально не були оприлюднені управлінням ЖКГ.

АдресаОприлюднення договоруДата укладення договоруДата оплати
вул. С. Бандери, 8не оприлюднено08.12.202022.12.2020
вул. Зарічанській, 34/1не оприлюднено08.12.202029.12.2020
вул. Курчатова, 1Ане оприлюднено08.12.202022.12.2020
вул. П. Мирного, 21не оприлюднено08.12.202022.12.2020
вул. Курчатова, 1Дне оприлюднено02.11.202016.11.2020
вул. Свободи, 36не оприлюднено01.10.202021.10.2020
вул. Львівське шосе, 43/1не оприлюднено27.08.202009.09.2020

Поточний ремонт по вул. Свободи, 36 – це встановлення підземного контейнера, яке було проведене у вересні 2020 року.

“Ремонт пішохідної зони на вулиці Свободи – це ініціатива невідомих патріотів. Вони і подарували місту підземний контейнер. Ми лише витратили кошти на встановлення”, – пояснює Василь Новачок.

 Роботою з підприємцем Жугдою в управлінні ЖКГ явно були задоволені. Бо ж як інакше пояснити те, що йому віддали новий і не дуже відомий шмат роботи – встановлення підземних сміттєвих контейнерів. У місті вже є 10 таких майданчиків, які до цього часу монтувало знайоме вже нам ПП “Бусел”.  І хоч останнє вже мало значний досвід встановлення таких контейнерів – роботи по встановленню на вулиці Свободи, 36 управління все ж таки передало за прямим договором ФОПу Жугда О.К.

“Робота нервова. В проєкті не зазначені всі комунікації. І треба там вже на місці вирішувати, що робити, з’ясовувати, що то за кабель і чи він взагалі зараз працює. Від початку ще й не всі хмельничани підтримували таку ініціативу. Ми викопали яму, а на ранок засипали люди. Минулого року ми не встановлювали. В управлінні нам казали, що немає коштів”, – розповів нам директор ПП “Бусел” Віктор Лелека.

Минулої весни з Жугдою  управління підписало ще дві прямі угоди на капремонт контейнерних майданчиків із встановленням підземних контейнерів на вул. Володимирській, 78 та на вул. Соборній 26. Запланували під них від 280 тисяч гривень. Однак, щось пішло не так, і фінансування цих робіт відбуватиметься вже у цьому році.

“Угоди розірвані. Не було фінансування. Запланували на цей рік. Будемо оголошувати тендер. ПП “Бусел” за моєю інформацією відмовився встановлювати підземні контейнери. Чи буде їх у 2021 році робити Жугда – побачимо, хто переможе на тендері”, – пояснює Василь Новачок.

Але португальські підземні контейнери не єдині на ринку. До прикладу, є чеські та фінські. Останні коштують сто тисяч гривень за 3 кубометри. Дешевші варіанти, чеські контейнери, встановлюють у Львові, Чернігові та Обухові. До прикладу, встановлення одного контейнера у Чернігові нещодавно коштувало 154 тисячі гривень і це із датчиками заповненості та GPS-навігацією. Водночас там ніхто не встановлює лише один підземний контейнер, а одночасно п’ять. І не лише у центральній частині міста, а й в спальних районах. Директор же нашого департаменту інфраструктури вважає, що в Хмельницькому достатньо облаштовувати по одному підземному контейнеру без датчиків та GPS-навігації, виключення – два підземні контейнери на вулиці Кам’янецькій.

Таланти відкриваються…

Минулого року Жугда робив поточний ремонт прибудинкових територій. На вулиці Тернопільська 30 та 34, проспекті Миру, 70/1 та 62/4. А тепер увага, далі фото поточного ремонту.

Поточний ремонт на проспекті Миру 62/4. Фото авторок

Що бачите тільки дві лавочки? Ну от це воно і є. Такий він – суворий Хмельницький поточний ремонт.

Майданчик для вигулу собак. Лютий 2021 року. Фото авторок

За капремонт комунального майданчика для вигулу собак в мікрорайоні Озерна Олександр Жугда взявся не лише через вміння та фінансову вигоду. Проблема вигулу тварин без повідків і намордників неподалік від дітей його хвилює не на жарт. Принаймні так він пояснював журналістам місцевих телеканалів у грудні 2020 року. Ціна питання – 312, 7 тисяч гривень. За все. Але 18 грудня 2020 року він вже отримав 76 % від суми – майже 240 тисяч гривень.

Тож погляньмо, що там мало бути на ці 240 тисяч:

– вирівняти територію – зроблено;

– встановлена огорожа та хвіртки – зроблено;

– засіяний газон та відсів – може, з’явиться навесні? І таки з’явився. Не газон. Його ще ніхто не сіяв. А ось доріжки підрядник підсипав якраз до публікації матеріалу.

Лишилось встановити 4 лавки, 4 зоокомплекси, 3 бар’єри, 1 колесо чи 1 тунель. Відповідно до кошторису, це коштує – 46 тисяч. Попередні роботи потягнули по кошторису 186 тисяч гривень, а не 240 тисяч. Не сходиться математика? Різниця – це витрати на оплату праці. У Жугди є два наймані працівники-різноробочі. Відповідно до запланованих робіт, вони б там мали 8 годин на день працювати 2,5 місяці. Нагадаємо, 76 % вартості підряду оплатили менше, ніж за місяць після підписання угоди. Оплата наперед?

“Чекаємо доброї погоди, щоб завершити роботи. Матеріали закуплені ще минулого року. Думаю, з наступного тижня почнемо фінішні роботи”, – запевняє підрядник Олександр Жугда.

Загалом за 2019-2020 року ФОП Жугда О.К. із двома найманими працівниками, різноробочими на мінімальній заробітній платі, та без техніки у власності, отримав підрядів на майже 3,2 мільйона гривень. Цю суму нам демонструють проплати, які було здійснено управлінням житлово-комунального господарства за два роки.

Політичні погляди мають значення

Так, трохи підсумуємо. Підрядник-улюбленець місцевих комунальників, який береться за все, що пропонують. І робить … місцями не дуже якісно, місцями задорого, місцями взагалі не виконуючи запланованого і вже оплаченого. Правда, напрошується якесь пояснення цьому? І воно є. Бо бізнес бізнесом, але без політики в українських реаліях мало що відбувається. От дивіться. У 2015 році Олександр Жугда балотувався до Хмельницької районної ради від ВО «Свобода». Як переконує сам підприємець, членом партії не був. Мовляв запропонували – і не відмовився. Рекомендував його партійцям друг-свободівець тодішній голова Шаровечківської громади Болеслав Бондар. І хоч зараз політична активность Жугди не дуже помітна, але щось нам підказує, що “свободівське” минуле Жугди і по суті “свободівське”, точніше вже командне, сьогодення Хмельницької міськради перетинаються десь на рівні ось цих от бізнесових підрядів.

“Я з Жугдою не був знайомий раніше. Мені його ніхто не радив. З Болеславом познайомився нещодавно, ось лише після призначення його старостою Шаровечки. Ніякого політичного підґрунтя у співпраці Жугди і управління немає”, – переконує Василь Новачок.

Примітка. Після місцевих виборів 2020 року Хмельницький став громадою і до його складу увійшли навколишні села Шаровечка, Мацьківці, Малашівці, Волиця, Водички, Климківці,  Олешин, Іванківці, Черепівка, Черепова, Велика Калинівка, Давидківці, Пирогівці, Прибузьке, Пархомівці, Бахматівці, Копистин, Івашківці, Колибань, Мала Колибань та селища Богданівці, Масівці, Богданівці, Березове.

“Ви ж знаєте, я не в партії. Так, раніше я симпатизував. Але до політики, то не має жодного відношення”, – запевняє Олександр Жугда.

В профільному управлінні запевняють, не обирають за політичною квотою підрядників. Виключно за ціною та якістю роботи. А схожі політичні погляди, це лише приємний бонус. Такий приємний бонус, що тут ми ще обов’язково знайдемо нові цікаві прізвища. Добре, не триматимемо інтриги – ми вже їх знайшли. Про них мова піде в другій частині нашого матеріалу.

 

Альона Береза, Марія Турчина

Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Вперше опубліковано на сайті ГО “Жіночий Антикорупційний Рух

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне