Хмельниччина славиться не лише як аграрна область, а з 2010 року по-тихеньку почала відвойовувати звання браконьєрського регіону. Війни за улови велись на всіх більш-менш великих водоймах області. У 2012 році інформація про рибну мафію Хмельниччини під керівництвом екс-голови облдержадміністрації Василя Ядухи потрапила у всеукраїнські новини. А тодішнього президента Віктора Януковича журналісти програми «Гроші» навіть попросили особисто втрутитись та трохи вгамувати апетити свого вірного підлеглого.

Однак, у цій історії столичні журналісти говорили про так звану велику рибу – стави, якими керувала родина тодішнього чиновника. А ось поза увагою залишилась інша не менш цікава та потужна водойма – Дністровське водосховище. Якщо Ядуха заправляв рибгоспами, то ось його екс-помічник Сергій Савіцький доволі добре влаштувався на частині Дністровського водосховища. І після трьох років затишшя все повертається у звичну і добре відпрацьовану схему. Та про все по черзі.

«Пафосна реформа»

Із приходом в Держрибагентство Яреми Коваліва розпочалась реформа рибної галузі. Саме він з усіх можливих куточків і шпаринок говорив голосно про проблеми галузі та про своє бачення змін, говорив про нові кадри та мотивованих інспекторів. Фактично його називають локомотивом змін в галузі. Серед основних проблем галузі він називав: відсутність матеріально-технічного забезпечення. Мова йшла про автівки, човни, навіть банально – форму інспектори купували за власні кошти. Те, що і досі стоїть на балансі в багатьох територіальних управліннях навіть вже не повертається язик назвати машиною чи судном. Значна частина цього оснащення документально визнана аварійною.

Але не лише критичний стан човнів та автомобілів є проблемою. Це забезпечення пальним.

«Пального ніколи не було… В рейд, з рейду – усе своєю власною машиною та коштом. А талони на бензин бачили тільки в бухгалтерії та керівництві… Ти ж їдеш не рівним асфальтом, машину гробиш, ремонтуєш за свої гроші, так ти ще й паскуда… Ставились до нас, як не до людей», – зізнається колишній інспектор рибоохорони.

За Коваліва ситуація почала змінюватись. Але не у всіх регіонах. Територіальні патрулі почали отримувати машини – Рено Дастер. Їх у 2017 році Держрибагентсво закупило аж 43 штуки. Звісно, 43 кросовери на всі області – це мало, але отримати на баланс хоч один автомобіль, який не розсипається на ходу – це вже щастя.

Нарешті на рахунках управлінь почали з’являтись кошти на пальне і форму, а дехто купував й решту спеціального обладнання для патрульних.

«Після наради одній рейдовій групі видали стареньку машину. Всі стояли думали, що знову повісять металобрухт. Але вона була на ходу. Думали, що вирахують із зарплати за ремонт, як це раніше завжди робили в рибоохороні. Але замість того – видали талони на бензин. Тоді з’явилась надія, що може, таки будемо нормально працювати. Ще дві відремонтовані розвалюхи видали пізніше. Форму купили. Не всю. Але ж раніше і цього не було. Знаєте, якось і працювати захотілось», – зізнається ще один інспектор.

Але хоч якби не старалась прес-служба Держрибагентсва, на ділі реформа була далека від ідеальної. І вона фактично зупинилась після звільнення Коваліва вже у 2017 році. Два роки Агентство робило потуги для відновлення рибної галузі. Одним з найважливіших успіхів Коваліва був розвиток океанічного риболовецького флоту. У 2015 році він вперше з 1997 року приніс державі прибуток у розмірі 19 млн гривень, з яких 13 млн гривень – дивіденди. З того часу жодної згадки про океанічний флот так і не було у ЗМІ. Власне, як і про саму реформу. А проблеми залишались. І найголовніша з них – кадри. В новостворених патрулях залишались старі працівники із далеко не кришталевою репутацією. Або ж у керма ставали ті, за чиєю спиною росли золоті верби. Пізніше це вилізе у ряді затримань на хабарях керівників управлінь.

Інший наш співрозмовник зазначить, що ці «хабарні» справи могли бути сфабриковані. А таким чином нинішнє керівництво розчищає місця для «потрібних» йому людей. Врешті – час та рішення судів розставить усі крапки.

«Володарка» Дністровського водосховище

У 2016 році Дністровське водосховище переходить у підпорядкування Чернівецькій стороні. Така зміна відбулась із звільненням скомпроментованого керівника Хмельницької рибоохорони. Тоді ж і розпочинається ліквідація старого корумпованого органу, а новий патруль тим часом Держрибагентство не поспішає створювати. За кулісами тривають «торги» за посаду головного рибоохоронця Хмельниччини.

Водночас після тиску кількох областей з 2017 року на Дністровському водосховищі був встановлений мораторій на промисловий вилов. Тож єдине, що залишалось робити новоствореному чернівецькому патрулю реально боротись із браконьєрством.

“В Чернівцях прийшла баба. Вона спочатку наробила тут шухєру, видно, заробляла бонуси перед начальством. А потім встановили таксу – 100 баксів з лодки. І все – працюєш собі”, – розповідає один з місцевих рибалок.

«Бабою» прозвали керівницю Чернівецького рибоохоронного патруля Вікторію Устименко. До того як пані Устименко очолила територіальне управління, з травня 2005 року по лютий 2017 року працювала у Національній академії прокуратури України. Саме як науковий співробітник Вікторія Устименко входила до складу робочої групи з організації проведення відкритого конкурсу на зайняття посад прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Судячи з декларації, у столиці доктор юридичних наук мала квартиру, володіє земельною ділянкою та будинком в селі Козин поблизу із столицею. Тобто, що спонукало жінку покинути все і переїхати у Чернівці? Невже неймовірна любов до Дністра та риби?

З моменту призначення фактично вона одна панувала на Дністровському водосховищі, яке входить у межі чотирьох областей: Чернівецької, Вінницької, Хмельницької та Тернопільської.

«Ротація»

Цю ідилію зіпсував грудневий наказ держрибагентства – частину водосховища, яка входило в адміністративні межі Хмельницької області, передали саме Хмельницькому патрулю.

29 грудня 2017 року на сайті Держрибагентства з’явилась новина про видачу 33-х човнів теруправлінням. Зокрема, згадують ще три управління – Хмельницьке, Херсонське та Кіровоградське, де триває реформування. Одну автівку та один човен Агентство планувало передати їм одразу після завершення реформування на початку 2018 року.

Але повернемось до наказу, який раптово змінив ситуацію на Дністрі. Згідно цього документу, Чернівецький патруль не має права здійснювати діяльність за межами своєї території. Тобто допливли до середини Дністра, а далі – зась. Однак, Чернівецького рибоохоронного патруля це явно не стосувалось. Вони постійно запливали на непідконтрольну їм територію. Більше того – про своє перевищення повноважень активно звітували на власній офіційні сторінці у Фейсбук.

Згідно інструкцій, якщо інспектори із сусіднього регіону стали свідками порушення, вони ЗОБОВ’ЯЗАНІ повідомити колег про виявлене порушення. Для цього працює система «гарячих ліній». Звісно, шлях можна скоротити і зателефонувати напряму до колег чи просто викликати поліцію. Але у жодному разі не можна складати адмінматеріали, адже це є перевищенням повноважень. А таке мало би каратись вищим керівництвом.

Але це був лише початок захоплення Дністровського водосховища…  Агентство потребувало в Хмельницькому рибоохоронному патрулі «свою» людину, яка беззаперечно буде виконувати їхні вказівки. Навесні фактично примусово повернуло в управління старого заступника рибоохорони – Олега Атаманчука. Останнього називають людиною колишнього керівника рибоохорони Сергія Савіцького. Він, до речі, від рибного бізнесу не відмовився навіть після звільнення. Так, його дружина та батько володіють половиною статутного капіталу в ТОВ «Подільська лагуна», основна діяльність якого прісноводне рибальство.

Цікавим є той факт, що Олег Атаманчук не пройшов  конкурс на посаду з першого разу. А ось за другим разом вже в Агентстві, коли комісію очолював заступник голова Держрибагентства Андрій Кравченко, старого рибоохоронця із 6 роками досвіду ледь протягнули, але таки пропхали на посаду. А за допомогу, як то кажуть, варто віддячити…

«Спецоперація» чернівецьких рибоохоронців

У Держрибагентстві створена група оперативного реагування. Основне завдання оперативників – виявляти порушення на всіх водоймах на території України. Також саме вони виконують роль так званої внутрішньої системи безпеки і контролю за роботою терорганів. Перед передачею частини Дністровського водосховища Хмельницькому рибоохоронному патрулю, столичні опертивники неодноразово виявляли порушення на водоймі.

Але вкотре наголошуємо, що виключно столичні оперативники мають такі повноваження. Далі піде мова про спецоперацію, де мали б бути зовсім інші дійові особи, аби не було зловживання службовим становищем. Але ж якщо за попередні перевищення ніхто не притягнув до відповідальності.

30 липня Чернівецький рибоохоронний патруль вилучив понад 2 км сіток на Хмельницькій стороні. Свою появу там вони мотивували дзвінком від ГО  «ПКТМЕ «Скеля». Але жодним словом не згадали, як вони повідомили своїх колег про виявлене на чужій стороні порушення…Жодного аргументованого пояснення, чому вони дозволили собі перевищити службові повноваження.

Власне, зафіксовані 2 км сіток належали КП «КПРГ» і були відповідно бірковані. Колишня працівниця підприємства Ніна Олійник нині володіє хатинкою, біля якої виявили сітки. Жінка розповідає, що останній раз діставала сітки ще у 2016 році. З того часу будиночок був зачинений.

Нині громадськість доволі активна і, якби хотіла зафіксувати, що Хмельницький патруль начебто кришує браконьєрів, то могли б викликати саме їх, а далі фіксувати їхні дії на камеру, та хоч прямим ефіром стрімити в соцмережі, але вони чомусь подзвонили на Чернівецький бік…

Свого часу КП «Кам’янець-Подільське Рибне Господарство» було одним з найпотужніших на Дністровському водосховищі та займалось промисловим виловом. Саме вони здійснювали розбудову риболовної інфраструктури на берегах водойми. Своє існування підприємство фактично припинило у 2016 році, юридично – і досі перебуває у стані ліквідації.

«Мені подзвонили знайомі і сказали, що у моїй хатинці щось відбувається. Я спустилась, побачила дівчину та хлопця. Вікно у будинок було виламане, двері розчинені, усе розкидано. Стояв човен припаркований. Тобто вони сюди припливли. А навіщо? Я спитала, хто вони і що тут забули? Мене проігнорували. Я піднялась нагору і викликала поліцію. Коли вже приїхали правоохоронці, виявилось, що Чернівецький рибоохоронний патруль конфіскував бірковані сітки… До речі, з будинку зник мотор до човна…Але я заяву написала. Подивимось, як буде. Хоча думаю, що це все була змова», – розповіла потерпіла жінка.

Жінка зізнається, що пані Вікторію знає особисто і не раз мала з нею розмову. Тільки от після цього інциденту остання не відповідає на дзвінки потерпілої жінки.

Одразу після того, як Чернівці ймовірно з мовчазної згоди керівництва Агентства спільно із ГО «ПКТМЕ «Скеля» перевищили свої повноваження (не вперше, але ж яка різниця, коли тобі все одно нічого за це не буде), частину Дністровського водосховища знову повернули Чернівцям.

А поки за доступною інформацією, 2019 рік – це останній рік мораторію на промисловий вилов на Дністровському водосховищі.

Новий рік – нові правила?

За кілька днів до чернівецької «спецоперації» на Хмельницькій стороні, голова Агентства Ярослав Бєлов відвідав з робочою поїздкою Чернівецький рибоохоронний патруль. За збігом обставин після цього візиту Вікторія Устименко знову стала одноосібною володакрою Дністровського водосховища.

Станом на момент передачі водосховища в Чернівецькому управлінні працювало 13 державних інспекторів. У зону діяльності патруля входило 4 240 річок, загальною довжиною 8 966 км. Також протікає 4 235 малих річок, загальною довжиною 8 360 км, 17 озер, площею 57,53 га, 5 водосховищ, загальною площею 6 136 га.

Сам ж патруль на своєму сайті зазначає: «Патрульний, в силу своїх можливостей, не може одночасно контролювати абсолютно всю територію. Тому ми раді будь-якій допомозі з боку громадськості».

Тобто цієї кількості патрульних мало б вистачити на плідну роботу по всій області, включаючи внутрішні водойми? А як же патрулювання водосховища в межах Тернопільської та Вінницької областей? Патрульних там взагалі бачили? Аналізуючи карту порушень, яка оприлюднена на сайті Чернівецького рибоохоронного патруля, з 2017 по 2018 рік на Вінницькій стороні водосховища патруль був двічі, а на Тернопільській стороні водосховищі лише 12 разів. Ймовірно з такою кількістю патрульних зручно контролювати браконьєрів, а не боротись з ними?

Пізніше голова Держрибагентства опублікував допис, що «У травні між Держрибагентство України  та ProZorro.Продажі було підписано Меморандум про співпрацю. Ця співпраця є необхідною першочергово для того, щоб подолати основні корупційні ризики в галузі – порядок розподілу квот на вилов водних біоресурсів. За 2 місяці Держрибагентством спільно з Прозоро.Продажі та Офіс ефективного регулювання розроблено проєкт постанови КМУ «Про проведення аукціонів з продажу права на укладання договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах». Він визначає процедуру проведення аукціонів на реалізацію резерву часток на вилов водних біоресурсів.
Ми уже направили його до Міністерство аграрної політики та продовольства України, далі – на погодження у ЦОВВи».

Згідно проекту постанови взяти участь в аукціоні, тобто придбати право на промисловий вилов зможе фактична будь-яка юридична особа. Усе, що вимагає від майбутнього промисловика проект постанови це: «7. Для участі в аукціоні претендент подає у строк та за адресою, наведеними у оголошенні, такі документи:

• заяву на участь в аукціоні з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) за формою, затвердженою організатором аукціону.
• документи, що підтверджують сплату гарантійного внеску».

Звісно, процедура буде значно прозоріша, ніж у попередні роки. Адже буде відбуватись на електронному майданчику. Тільки от купити право на вилов зможуть більш потужні та заможні юрособи. А ось старе добре КП «КПРГ», яке понад 20 років заробляло на вилові риби, у цей список вже не потрапить… А у родички Сергія Савіцького та, власне, його родинної фірми є всі шанси повернутись із сітками на Дністер під прикриттям Держрибагентства.

Але тим, хто не пам’ятає, як це все відбувалось ще за часів нереформованої рибоохорони, радимо читати далі. Впевнені, більшість про реальних промисловиків, які роками отримували квоти та добували рибу в Дністровському водосховищі, навіть не здогадувались.

Промисловики Дністровського водосховища

У 2011 році Хмельницькою рибоохоронною керував Сергій Савіцький. Саме у цей період відбувається кардинальні зміни на ринку промислового вилову на Дністрі. До цього часу промвилов на Дністровському водосховищі у межах Хмельницької та Чернівецької областей був нерегулярний. Звісно, це якщо вірити, що все відбувалось виключно в межах законодавства. Так, з 2000 року було кілька традиційних користувачів, яким постійно видавались ліміти на вилов риби.

Серед них свою квоту мало Комунальне Підприємство “Кам’янець-Подільське Рибне Господарство”. Ми не просто так згадуємо це підприємство, саме його використають пізніше у боротьбі за Дністер. Частка комунальників була порівняно невелика – майже 9 тонн. Але такі об’єми роботи дозволяли утримувати підприємству у середньому від 5 до 10 працівників. Мова йде про офіційне працевлаштування, сплату податків до бюджету тощо. До 2016 року підприємство навіть було прибутковим.

Фактично з 2000 років саме комунальники мали найбільші ліміти на вилов риби у водосховищі. А це означає, що понад 20 років підприємство розбудовувало риболовну інфраструктуру на Дністровських берегах. Саме без рибоприймальних пунктів вони фактично не могли б здійснювати свою діяльність. Життєвоважливим для комунальних рибалок було і облаштування спеціальних хатинок, де вони могли перебути негоду, зберігати знаряддя лову, пришвартувати човни, зберігати частину улову та документацію. Про цю інфраструктуру не могли не знати інспектори рибоохорони. Адже, відповідно до правил промислового рибальства вони мають законне право на користування човнами промисловиків для виконання своїх прямих обов’язків – затримання браконьєрів. Більше того, інспектори контролюють роботу промисловиків.

Тож не дивно, що комунальним рибалкам на Дністрі давали зелене світло – найбільші ліміти для виловів протягом багатьох років. До 2010.

У 2010 та 2011 роках королем по добуванню риби з Дністровського водосховища був ТОВ «Яровит Інвест». Лише у 2011 році це підприємство отримало у загальному ліміт на вилов понад 21 тонни риби. Його засновником є Володимир Бортник. Основна спеціалізація промисловика – вирощування зернових культур.

А ось вже у наприкінці грудня 2011 року у Наказі Мінагрополітики №767 «Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення у 2012 році» зазначено, що у Хмельницькій області на Дністровському водосховищі здійснювати вилов може чотири суб’єкта господарювання.

«Сімейний» промисловик

Новеньким потужним гравцем стала Наталія Гасюк. У список привілейованих бізнесвумен потрапила не випадково, а ймовірно завдяки своїм родинним зв’язкам. Її чоловік екс-керівник НПП «Подільські Товтри» Леонтій Гасюк – рідний дядько Сергія Савіцького. А ось син новоспеченої промисловички – Руслан Гасюк теж працював у рибоохороні і був підлеглим свого двоюрідного брата.

І поки родичі керували – Наталія Гасюк, за словами місцевих активістів та рибалок, реалізовувала рибу на ринку в Кам’янці-Подільському, як ФОП. Цей ФОП жінка закриє у 2016 році, саме після звільнення племінника чоловіка з посади головного рибінспектора Хмельниччини. Але відкриє знову вже за два роки – у березні 2018.

Якщо у  2012 році Наталія Гасюк отримала квоти лише на 7,6 тонн риби, то вже у 2013 році жінка наростила свої потужності до 7,9 тонн, у 2014 – 11,68 тонн, 2015 – 15,7 тонн та 14,78 тонн у 2016 році.

Ще однією зміною серед промисловиків на Дністровському водосховищі стала поява ДП «СГЦР «Поділля». Тут варто нагадати, що контроль над цим підприємством на той час мав одіозний голова Хмельницької ОДА Василь Ядуха. Це підприємство було задіяно у складній схемі із передачею ставків з балансу одного підприємства на баланс інших через суборенду. Дочка екс-губернатора Реп’ях Світлана Василівна та вже згадувана Гасюк Наталія Миколаївна були засновницями новостворених ТОВок, яким передавали рибогосподарські стави. Якщо донька одіозного чиновника у 2016 році вибуває із засновників 5 підприємств, то ось пані Гасюк і далі залишається у ТОВ “ВОЛОЧИСЬК-РИБА”, ТОВ “ЛЕТИЧІВ – РИБА”, ТОВ “СТАРОКОСТЯНТИНІВ – РИБА 2010”, ТОВ “ІКВА-РИБА”.

Тож поки по всій області йшли війни за улов, на Дністровському водосховищі спокійно із доброї волі центрального органу під контролем підлеглих Сергія Савіцького виловлювали у 2010 – 2,8 т, у 2011 – 3,6 т, 2012 – 4,8 т, 2013 – 5,5 т, 2015 – 5,5 т.

Але попри усі сімейні і не лише зв’язки рибоохоронців та промисловиків, найбільше запитань викликають квоти на добування водних біоресурсів для державних органів. Їхня кодова назва була «науково-контрольні вилови». Хоча з’ясувати, що ж насправді робив із добутою рибою державний орган нині не є можливим. Але про все по черзі.

Сказати, що квоти чи ліміти на добування риби державні органи почали отримувати лише з 2011 року, буде, звісно, перебільшенням. Адже тодішній Центральний орган роздавав і ліміти, і квоти своїм територіальним органам наліво і направо, ймовірно навіть не замислюючись над цифрами. Ми знайшли ліміти на 2001 рік і там серед юридичних осіб, які добували рибу на Дністровському водосховищі – і Хмельницька, Чернівецька та Вінницька облдержрибінспекції.

У 2012 році квоти на промисловий вилов Вінницька держрибохорона вже не отримала, на відміну від своїх сусідок Хмельницької та Чернівецької. Для порівняння у цей рік Хмельницький терорган мав право виловити лише 750 кг риби, а Чернівецький – 2,03 тонни. Того ж року виловлював і Чернівецький національний університет ім..Ю.Федьковича. Їхня квота склала 1,65 тонни.

У 2013 році Чернівецька рибоохоронна отримує загальну квоту на 1,7 тонни риби, а Хмельницька – 1,35 тонни.

У 2014 році Чернівцям знову дістається загальна квота на 1,7 тонни риби, тоді як Хмельницька держрибохоронна під керівництвом Савіцького здобуває вже 1,65 тонни. До таких об’ємів виникає все більше запитань зважаючи, що у цей рік квоту отримує Інститут гідробіології НААН України. На все про все науковцям виділили 730 кг риби. Фактично удвічі менше, ніж кожній територіальній рибоохороні.

У 2015 році державні органи продовжили здійснювати промислові вилови на Дністровському водосховищі. Цього разу 1,65 тонни Хмельницького проти 2 тонн для Чернівецької сторони.

Ми відверто хотіли б зрозуміти, що ж державні органи робили із, наприклад, 350 кг ляща чи 300 кг судака звичайного. Врешті, де зберігали такі об’єми риби, адже до сьогодні існує величезна проблема із конфіскацією та зберіганням улову в браконьєрів. Інспектори територіальних органів, як правило, залишають рибу на відповідальне зберігання порушнику.

Абсурд цієї ситуації виглядає так: під час здійснення своїх прямих посадових обов’язків інспектор виявляє на ринку 10 кг коропа без належних документів, складає протокол, і замість того, аби конфіскувати рибу в порушника просто залишає йому на відповідальне зберігання. Інспектор відходить, а порушник продовжує продавати цю ж рибу далі. Чому не забирає?- справедливо обуриться читач. А все просто – суд може ухвалити рішення на користь порушника і зобов’язати територіальний орган повернути конфісковану рибу. Тю, так покласти її в холодильник! Тільки ось цього обладнання у державного органу немає і ніколи не було. То що робили територіальні органи із тонами риби, якщо вони не могли зберігати навіть і тисячної частини того? І навіщо їм видавались квоти?

Знайти відповіді на ці запитання фактично нереально, адже територіальні органи були ліквідовані, а створені замість них юридичні структури рибоохоронних патрулів не є їхніми правонаступниками. Ця ремарка дала можливість новоствореному органу відмежовуватись від попередньої структури з усіма її порушеннями та недопрацюваннями. Мовляв, і я не я, і хата не моя. Але це не лише спроба відбілювання репутації, а й де-факто дозвіл на знищення документів органу, який припинив своє існування. Безумовно, є інструкції щодо збереження документації в архівах та передачі цих документів на зберігання, але агов, люди, хто буде сильно перейматись стосами мотлоху структури, яка вже не існує?

Вже зовсім скоро на Дністровському водосховищі розпочнеться новий період з промисловим виловом під контролем Чернівецького рибоохоронного патруля. Чекаємо з нетерпінням. А ви, шановні рибалки?