Службові квадратні метри – потреба чи спосіб для забудовника отримати безкоштовну землю? Частина друга

Фото: авторів

У попередній частині ми розповіли, як саме Прокуратура області та Апеляційний суд отримали земельні ділянки під будівництво багатоквартирних будинків. І які насправді переваги для пересічних хмельничан від таких угод. Нагадаємо, що за ці структури отримали отримали 3,453 га міської землі. Натомість службове помешкання було надано лише для 40 працівників: 25 прокурорів та 15 суддів.

Хто ці щасливчики? Та що сталось із ще вчора службовим житлом? Ми спробували розібратись у цій історії.

Службові квадрати для прокуратури

З 2015 року до сьогодні працівники прокуратури Хмельницької області отримали 25 службових квартир. Ці помешкання відомство отримало від договорів на будівництво багатоквартирних житлових будинків. З них 24 квартири і досі залишаються службовими.

«Позиція керівництва прокуратури – це забезпечення службовим житлом. На сьогодні мова не йде про приватизацію. За виключенням єдиної квартири. Це колишня працівниця структури, у неї досить складна сімейна ситуація, тому її випадок радше виключення з правила», – пояснює Сергій Нагребецький.

Навіть прокурори-пенсіонери продовжують проживати саме у службових квартирах. У приватній розмові один з працівників прокуратури зазначив, що не вбачає необхідності приватизувати це житло, адже пропрацював в органах понад 10 років, тому ніхто не має права його звідти вигнати.

В 2015 році прокуратура співпрацювала із житлово-будівельним кооперативом «Барвінок 56» та в результаті – пять працівників отримали службові квартири. Вже за два роки у цей будинок заселились ще 5 прокурорів із сім’ями. Майже усі вони придбали кладові чи підвальні приміщення.

Двокімнатну квартиру загальною площею 82,9 кв.м отримав начальник відділу з питань розгляду листів та прийому громадян В’ячеслав Кобрін. Дружина посадовця працює начальником відділу інформаційно аналітичного забезпечення та статистики Господарського суду Хмельницької області й навіть у 2017 році пробували свої сили у доборі на посаду судді місцевого суду.

У рішенні житлово-побутової комісії зазначалось, що цей працівник проживав з сімєю в гуртожитку, однак в його е-декларації за 2015 рік мова йшла про тимчасове користування квартирою у Хмельницькому.

Користування кімнатами в гуртожитках і паралельна чи то оренда, чи користування квартирою родичів, явище поширене серед прокурорів.

Начальник відділу інформатизації прокуратури області Андрій Косідло отримав службову трикімнатну квартиру загальною площею 88,1 кв.м у тому ж будинку, що і його колега. А також в 2015 році він придбав у цьому ж будинку, де і службова квартира, кладову площею 3,5 кв.м. Водночас дружина посадовця володіла частиною квартири у Хмельницькому. До отримання службової квартири прокурор з дружиною та двома дітьми проживав в однокімнатній квартирі, про що зазначення в рішенні комісії. Дружина в цьому році почала працювати головним спеціалістом територіального управління ДБР.

Сергій Грабар, на той час заступник начальника відділу нагляду у кримінальному провадженні у сфері транспорту, мав отримати двокімнатну службову квартиру загальною площею 82,7 кв.м. В рік отримання службової квартири прокурор ще встиг попрацювати й в прокуратурі Київської області, а з 2016 року й по сьогодні працює старшим детективом Національного антикорупційного бюро. У 2015 році його дружина декларувала садовий будинок на 190 кв.м у с. Стуфчинці за приблизно 10 кілометрів від обласного центру та безкоштовне користування квартирою в Хмельницькому, власником якої є її батько. До речі, він став власником цієї нерухомості у грудні 2014 після того, як донька йому її подарувала.

Сам же працівник НАБУ у 2016 році задекларував оренду квартири площею 35 кв.м у столиці. А в 2017 році він орендував одразу дві квартири в Києві. Власницею останньої є Галина Гарбар, ймовірно родичка декларанта. 65-річна жінка стала власницею столичної квартири у квітні 2017 року, саме тоді й нею почав користуватись декларант. Окрім квартири у Києві жінка володіє ще двома земельними ділянками у селі Курилівка Волочиського району Хмельницької області, одна під будівництво і обслуговування житлового будинку, інша – для ведення особистого селянського господарства.

Серед усього цього переліку нерухомості ми так і не змогли знайти службове житло від прокуратури Хмельницької області. У відомстві нас запевнили, що Сергію Гарбару після рішення житлово-побутової комісії було відмовлено в наданні службової квартири, а помешкання, на яке претендував цей працівник було надано заступнику керівника Хмельницької місцевої прокуратури Павлу Маслюку.

Старший прокурор відділу процесуального керівництва прокуратури області Михайло Войтюк, а на сьогодні заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення, отримав службову однокімнатну квартиру загальною площею 54,4 кв.м. А також декларант з 2015 року відображав у своїх е-деклараціях квартиру площею 93 кв.м у Хмельницькому, власницею якої є його матір Тетяна Войтюк.

Нині вже перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури Павло Маслюк ще у листопаді 2016 року потрапив у перелік щасливчиків, яким обласна прокуратура зобов’язалась надати службове житло. А відповідне рішення міськвиконком ухвалив вже за два місяці. Квартиру прокурору виділили у Хмельницькому. Цікаво, що на момент отримання службового житла сам Маслюк із родиною був прописаний у Волочиську, а працював у Деражні. Від обласного центру, де прокурора забезпечили житлом, до місця роботи щонайменше 45 кілометрів. Певно, вже наприкінці 2016 року керівництво планувало переводити Маслюка до обласного центру. Інакше пояснити таку «близькість» надання квартири до робочого місця було б досить важко.

Трохи довше свої службові квадратні метри чекав інший прокурор Олег Павлик. Трикімнатну квартиру на вул. Вокзальній у Хмельницькому він з родиною отримав через те, що не мав власного житла і з 1996 року змушений був винаймати будинок на 278 квадратів у ймовірної родички дружини – Світлани Возної. Жінка також раніше мала прізвище Долгова-Возна. А земельна ділянка, де розташований будинок, належить Віктору Долгову. Саме з ним за однією адресою і були зареєстровані прокурор Павлик з дружиною. З органів прокуратури чоловік пішов ще навесні цього року.

Ще четверо щасливчиків отримали житла завдяки афері із будівництвом адміністративної будівлі прокуратури області. Щоправда, квартирами їх забезпечили у двох різних будинках.

У 2017 році в новобудові на провулку Гагаріна отримала однокімнатну квартиру Ольга Веселовська. У цій ж багатоповерхівці отримав службову однокімнатну квартиру Іван Гончар. До службового помешкання, прокурор мешкав у квартирі свого колеги – начальника управління представництва інтересів держави в суді Андрія Гаврилика. Та після отримання службових квадратів працівник прокуратури продовжує користуватись іншим житлом. Цікаво, що обидві квартири – і службова, і в користуванні, в одному будинку на провулку Гагаріна.

Начальник відділу по роботі з кадрами Руслан Сідельников також отримав квартиру на провулку Гагаріна. І це попри те, що його дружина декларувала квартиру на 43 квадратні метри.

«Під час засідання житлово-побутової комісії, ми, як правило, відмовляємо претендентам, чиї чоловік чи дружина має власності житло в місті. Але ситуації бувають різні. Можуть проживати разом з родичами, а власність бути лише на одній людині», – коментує заступник прокурора Хмельницької області.

За свої квадратні метри боровся ще один прокурор Микола Рева. У 2011 році він отримав рішення суду щодо забезпечення його житлом у першочерговому порядку відповідно до ч.6 ст.49 закону «Про прокуратуру» (норма нині скасована). Епопея тривала до 2017 року. Саме тоді рішенням житлово-побутової комісії йому надано квартиру на вул. Зарічанська, 11 – М.

В червні 2017 року прокуратура від ТОВ «Житлоплюс» отримала 12 квартир – 5 однокімнатних, 6 двокімнатних та одну трикімнатну. Ці квартири в травні цього року було розподілено між працівниками прокуратури Хмельницької області. Якщо їхні колеги з Вокзальної купували побутові приміщення вже фактично після того, як будинок здали в експлуатацію, то на Старокостянтинівському шосе у придбання комірчин прокурори інвестували свої кревні ще до того як відбулось засідання комісії, на якому їм погодили отримання службових квартир.

Олена Русецька, прокурор відділу представництва інтересів громадян або держави в суді та при виконанні судових рішень, для сім’ї у складі 4 осіб отримала службову двокімнатну квартиру житловою площею 35,7 кв.м. З січня 2014 року прокурор користувалась квартирою матері площею 45,4 кв.м.

Заступник прокурора області Сергій Нагребецький, з яким ми й спілкувались, раніше працював в Генеральній прокуратурі України і в 2013 році декларував у власності сімї квартиру площею 112,3 кв.м та гараж площею майже 45 кв.м у Красилові, де й до сьогодні, за його словами, він і проживає. В 2014 році прокурор повертається працювати у прокуратуру Хмельницькою області та вже в травні 2019 року отримує трикімнатну службову квартиру в обласному центрі житловою площею 59,5 кв.м.

«Я працюю в органах прокуратури дуже давно. Працював і в Києві, і в Хмельницькому, але ніде до цього часу не отримував службове житло. Вірите, нам зараз видадуть квартиру після будівельників, а там ж нічого немає – гола цегла. Аби туди заселитись потрібно вкласти ще стільки ж грошей, як вона коштує», – пояснює свою появу у списку Сергій Нагребецький.

Водночас пан Нагребецький в жовтні 2018 року став щасливим власником автівки Chevrolet Volt 2013 року випуску за 87,7 тисяч гривень, тоді ж прокурор вказав що вартість цього авто за останньою грошовою оцінкою становить 120,3 тисячі гривень. Однак вартість продажу подібних авто в Україні на сьогодні стартує від 303 тисяч гривень.

Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури Олександр Терлецький для сім’ї з трьох осіб отримав двокімнатну квартиру житловою площею 30,8 кв.м. Минулого року він винаймав дві кімнати у місті Красилові. До речі, прокурор та його дружина в минулому році та в 2017 році відповідно поповнили свій автопарк новими автомобілями – Volkswagen Tiguan 2013 року випуску за трішки більше як 364 тисячі гривень та Chevrolet Volt 2017 року випуску за 168 тисяч гривень. На сайті продажу автомобілів останню пропонують купити за вартість у розмірі від 512 тисяч гривень.

Прес-секретар на правах прокурора Оксана Греля отримала службову однокімнатну квартиру житловою площею 17,3 кв.м. Працівниця з 2017 року користувалась квартирою своєї матері площею 41,9 кв.м у Хмельницькому. До речі, мама прокурора, Світлана Греля, у вересні 2017 року знову стала власницею ще однієї квартири в обласному центрі площею 69 кв.м.

Житло для суддів

З 2016 року 14 суддів Хмельницького апеляційного суду (на той час Апеляційного суду Хмельницької області) отримали службове помешкання. На відміну від прокурорів, 10 службових квартир з них вже стали власністю слуг Феміди. А дехто навіть їх встиг продати та придбати собі інше житло.

«У 2014 році я працював рядовим суддею, тому мені не відомі усі нюанси цієї угоди. Було рішення Хмельницької міської ради про виділення земельної ділянки. Пізніше розподіляли квартири. Я не в праві коментувати ці події. Хмельницький апеляційний суд не є правонаступником Апеляційного суду Хмельницької області. Особисто я не бачив цієї угоди також», – зазначає Сергій Болотін.

Перед виходом на пенсію наприкінці 2016 року суддя Олег Юзюк отримує службову квартиру. І вже у серпні власницею цієї нерухомості стає його дружина. Пізніше, колишній слуга Феміди не оприлюднив жодної декларації. Тож за інформацією з реєстру нерухомого майна нам стало відомо, що «халявна» квартира встигла змінити власника, а дружина судді придбала інше помешкання.

Юзюк виявився не єдиним слугою Феміди, хто вирішив одразу оформити право власності на службові метри. У лютому 2016 року помешкання окрім нього отримали ще шість суддів. Так само пакетно вони ці квартири виводили з числа службових.

«Спочатку структура звертається до Хмельницької міської ради з проханням включити до числа певний перелік квартир. Отримує рішення виконавчого комітету. Згодом надає список працівників, яким ці квартири розподілені. А щоб приватизувати квартиру, то необхідно вивести її з числа службових. Відповідна структура знову звертається до нас з проханням зняти з обліку службових житло у зв’язку, що відпала необхідність у його використанні. А далі розпочинається процес приватизації», – пояснює завідувач відділу обліку та розподілу житлової площі Анатолій Коростіль.

Однак, обживати житлову площу вирішили не всі. Ось, наприклад, суддя цього суду Ольга Талалай. Двокімнатне житло на майже 65 квадратів у новобудові не заважало їй продовжувати орендувати помешкання у Хмельницькому. Наприкінці літа вона продає квартиру, що колись була службова, та купує інше помешкання на вулиці Зарічанській, 52. Його ж суддя винаймала тривалий час. Про те, що мати із сином таки обживаються на новому місці свідчить ще одна інвестиція. У листопаді 2018 року її син вносить понад 73 тисячі гривень пайової участі в ОК «Нижньобереговий» для купівлі гаража. Цей кооператив обслуговує будівництво житла для апеляційного суду по договору суперфіцію. Саме за цим договором апеляційний суд і отримав службові квартири.

Нинішній голова Хмельницького апеляційного суду Сергій Болотін також використав службову квартиру, як інвестицію. У 2016 році власницею «безкоштовних» квадратних метрів стала його дружина – юристка Департаменту освіти та науки Хмельницької ОДА Алла Болотіна. Однокімнатну квартиру у новобудові вона продала у серпні цього року за 408 тисяч гривень. Саме ж подружжя продовжує користуватись квартирою матері судді – Тетяни Болотіної. Жінка стала власницею майже 66 квадратів у новобудові ще в 2014 році.

Як пояснює голова суду, квартиру мати отримала у рахунок спадщини.

«Коли мати укладала угоду із сестрою, то квартира у новобудові була виплачена на 70%. Решту вже у помешкання вкладав я. Саме тому нерухомість оформлена на мою матір. Вона проживає зараз у Славуті. Житло, яке я отримав, як службове, приватизували на дружину. Але згідно Сімейного кодексу, ми все одно обидва є співвласниками. Продали його, адже хочемо придбати більшу квартиру», – пояснює Сергій Болотін.

Суддя запевняє, нове і більше помешкання будуть купувати виключно своїм коштом, адже зарплата нині це дозволяє зробити. З квартирного обліку у міській раді, каже, що зніметься от-от.

«У мене є згода від дружини, я вже півроку її з собою ношу і ніяк не вистачає часу піти це зробити. Обов’язково це зроблю», – обіцяє Сергій Болотін.

Вже колишній суддя апеляційного суду Ігор Кобрін встигнув приватизувати квартиру перед звільненням. Щоправда, власницею двокімнатного житла стала його дружина Маргарита. Аналогічно вчинив і суддя-пенсіонер Олександр Власенко. Службове житло на 91 квадрат швидко переписав на дружину Ірину. Суддя Алла Корніюк службову квартиру записала на свого чоловіка – Олександра Єднобика. Згодом подружжя до свого переліку нерухомості додали ще й таунхаус на майже сотню квадратів.

Суддя Інна П’єнта службову квартиру приватизувала на себе. Цікаво, що це єдина нерухомість у декларації слуги Феміди з 2016 року. Тобто де проживає сім’я з чотирьох людей на сьогодні взагалі невідомо. Наприкінці 2018 до службової квартири сім’я вирішила придбати і гараж. За нього внесла суму у розмірі 168 592 гривень в ОК «Нижньобереговий».

Суддя Лариса Кулеша у червні 2018 року отримала службову квартиру у новобудові на вул. Трудова, 5-е. От тільки це помешкання слуга Феміди не декларує у 2018 році. Власне, з 2013 року у деклараціях Лариси Кулеши відсутня інформація про власність чи користування будь-яким помешканням. Про норми законодавства суддя згадує лише у 2016 і 2017 роках і показує користування маминою квартирою. На цьому метаморфози із житлом у деклараціях жінки не завершуються. Отримане у червні 2018 року від Апеляційного суду службове житло вже у жовтні міськвиконком виключає із реєстру службових, через те, що у ньому відпала потреба. І менш, ніж за рік суддя приватизує службове житло. Цікаво, що продавцем вона вказує свого чоловіка Миколу Романова. Начебто у нього вона придбала помешкання за 150 тисяч гривень. На сайті нерухомості за квадратний метр у цьому будинку просять щонайменше 370 доларів. Тож однокімнатна квартира мала б коштувати орієнтовно від 400 тисяч гривень.

Скріншот із декларації Лариси Кулеши

У квітні 2018 року суддя Інна Вітюк отримує рішення зборів суддів Апеляційного суду Хмельницької області про те, що вона стане щасливою власницею двокімнатної квартири. До цього часу у декларації слуги Феміди згадувалось лише житло її батька, яке вона використовувала для реєстрації. Водночас батько – Володимир Кравцов володіє також і будинком у Городку, де і отримує пенсію. Решту її майна та майна її чоловіка розташовані за містом. У березні цього року приватизує службове помешкання.

Руслан Гринчук отримував службове житло двічі. Вперше йому надали квадратні метри у 2017 році. Він від них відмовився. А ось квартира отримана у 2018 році так припала до душі судді, що він не довго думаючи її приватизує. У декларації зміну в майновому стані своєї сім’ї воліє не відображати. Тим часом, у 2018 році сукупний дохід сім’ї Гринчуків склав майже мільйон гривень.

Двічі службові квадрати діставались і Ларисі Грох – у 2018 році суддя отримала двокімнатну квартиру, від якої відмовилась. А ось вже цього року їй пощастило – на сім’ю з чотирьох осіб дісталось трикімнатне житло. Згідно декларації суддя та її родина проживають у Ярмолинцях за 45 кілометрів від обласного центру. Її чоловік Микола Грох володіє приміщенням у самісінькому центрі райцентру, повз яке проходить дорога обласного значення, що з’єднує Хмельницький з найбільшим туристичним центром області. Будівля, яка має стратегічне значення для родини Грох, розділена на три частини: офісне приміщення, приміщення під магазин та житловий будинок на майже 500 квадратів. Це не рахуючи земельних наділів площею 16 га, що перебувають у власності сім’ї. Сукупний дохід подружжя Грох у 2018 році склав понад мільйон гривень.

У березні 2019 року службова квартира дісталась і Тетяні Янчук. З 2015 року вона суддя Апеляційного суду Хмельницької області. Квадратні метри згідно рішення зборів суддів слуга Феміди ділить із сином Богданом. От тільки у декларації 2017 року вона вказує, що син отримує стипендію в GDSI – міжнародній консалтинговій компанії з розвитку Ірландії. Дохід судді Янчук у минулому році склав понад один мільйон двісті тисяч гривень.

Одночасно однокімнатну службову квартиру на 54 квадрати отримав і Володимир Барчук. До цього він винаймав житло, на яке витрачав від 18 000 гривень до 30 000 гривень в рік. Також з 2013 року суддя користувався автівкою колишньої дружини «Nissan QASHQAI» до лютого цього року. Саме тоді він дещо змінив свій автопарк і пересів на «INFINITI Q70 2018» за мільйон гривень. Як то кажуть, повний комплект – і машина нова, і квартира безкоштовно.

У жовтні цього року однокімнатну квартиру на 50 квадратів отримав і суддя Анатолій Купельський. До цього він разом із дружиною проживав у приватному будинку в с. Немичинці за 20 км від Хмельницького. Помешкання у гуртожитку суддя використовував для реєстрації.

Голова Хмельницького апеляційного суду Сергій Болотін навідріз відмовляється коментувати дії своїх колег. За його словами, закон не забороняє їм використовувати своє право на покращення житлових умов, навіть після приватизації. Але поки такі прецеденти з повторною спробою стати на квартирний облік у Хмельницькому апеляційному суді невідомі.

Відповідно до житлового законодавства, норма на одну людину по Хмельницькій області – 8 квадратних метрів. Безкоштовно приватизувати можна 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю, за решту доведеться платити.

«Якщо ця норма не витримана, ми залишаємо людину на обліку. В інших випадках знімаємо», – зазначає Анатолій Коростіль.

У Хмельницькому на загальній квартирній черзі станом на перше листопада стоїть 11 114 людей. Перший у списку чекає на свої квадратні метри ще з 1975 року. Першочергова черга починається з 1983 року. У ній вже 4 146 громадян. А ще є позачерговики. Їх нині у Хмельницькому – 891.

«З першого січня ці цифри значно зміняться. Звідти будуть викреслені ті, хто отримав компенсацію за житло з державного бюджету, ті, на кого ми знайшли документальне підтвердження, що вони забезпечені житлом», – зазначає завідувач відділу обліку та розподілу житлової площі Анатолій Коростіль.

Як бачимо, бажання деяких посадовців отримати безкоштовні метри іноді настільки сильне, що задля «халявного» житла ті, хто мав би контролювати дотримання законодавства, заплющує очі на порушення чинної містобудівної документації, а саме Генерального плану та Плану зонування території міста Хмельницького. А найбільшу вигоду з цього неконтрольованого почуття отримують забудовники, які не лише майже за безцінь отримують земельні ділянки, економлять ще й на сплаті на сплаті пайової участі. А ця економія вже призвела та ще призведе до того, що у Хмельницькому, на жаль, не побудують зайвого дитячого майданчика чи футбольного поля.

Довідкова інформація:

Станом на 01.01.2019 року на квартирному обліку в Хмельницькій міській раді і досі перебувають Микола Рева, Сергій Болотін, Наталія Мартинюк, Лариса Паламарчук, Іван Гончар, Наталія Бондар, Ольга Веселовська, Андрій Косідло, Руслан Сідельников, Володимир Павлишин. Усі вони згідно рішень виконкому були забезпечені службовим житлом.

Розслідування Альони Берези і Марії Турчини. Створено за підтримки регіонального проекту “Лабораторія викриттів” від Bihus.Info.

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне