Хлібороби Хмельниччини, як каже генеральний директор Чемеровецького агропідприємства Олег Скрінчук, у наступні кілька років можуть так не називатися, бо відмовляються вирощувати пшеницю. За його словами, в його господарстві наступного року цю культуру не сіятимуть, інформує Суспільне.

Аграрії Хмельниччини молотять ранні зернові, а їхні хлібоприймальні, каже власник та керівник Чемеровецької агрокомпанії Олег Скрінчук, досі ще не порожні: в них зберігається збіжжя минулого урожаю. Пшеницю в цьому господарстві вирощували від початку його утворення, та наступного року вирішили не сіяти жодного гектара, каже господар.

“Ми продали у 2021 році пшеницю по вісім тисяч гривень з ПДВ. Сьогодні пшениця від 5400 — 6000 тисяч гривень, це з ПДВ. Відняти ще ПДВ — то виходить збиткова повністю. Це дуже дорога культура, хоча в нас і непогана урожайність. Але все одно вона буде збитковою при таких цінах. Ми не плануємо на другий рік сіяти пшеницю”, — розказує Олег Скрінчук.

З його слів, ціни впали й на ячмінь, якого вже зібрали цього літа тисяча сто п’ятдесят вісім тонн з урожайністю 89 центнерів з гектара при середній урожайності по області 40 центнерів. Тепер міркують, як продати озимий ячмінь, щоби не бути знову в збитках.

Зібраний урожай пшениці, липень 2023. Фото: Суспільне Хмельницький

“Ціни сьогодні на фураж ячмінь — три з половиною тисячі з ПДВ. Тобто, це практично в збиток його вирощувати. Ціни впали набагато. В нас ще залишилась кукурудза. Якщо ми продавали її в лютому по 170 євро, то зараз вже по 130 євро. Складний рік, і ціни піднялися на все: дизпаливо зараз подорожчало, ввели ПДВ, все росте, а ціни дуже низькі”, — пояснює Олег Скрінчук.

За його словами, наступного року відмовляться від вирощування не тільки пшениці, а і ячменю та ріпаку.

“Сьогодні ріпак в нас збитковий, якщо ми продавали по 17 тисяч торік, раніше ще був вищий — до 500 доларів та навіть 700. Зараз ріпак – в п’ятницю торгувався ще 15 тисяч гривень, сьогодні вже 14 тисяч гривень. На тисячу гривень впав за три дні. Далі прогнозують, що він ще буде падати”, — каже генеральний директор агропідприємства.

Під останньою культурою площа в 300 гектарів потрапила під град, каже директор підприємства.

“Я думаю, що тут процентів до 50 град вимолотив. Не знаю, скільки ми зберемо. Може, до двох тонн якщо зберемо, то буде добре”, — розповідає директор агропідприємства.

Натомість каже, вирощуватимуть сою й соняшник. Вони добре продаються і їхнє вирощування не настільки дороге, як, приміром, пшениці. Тим паче, що навіть за такою низькою ціною збіжжя продати проблематично.

“Є заборони експорту з України, і Польща ще ввела, й інші повводили. Є проблема. Порти теж зараз стоять через обстріли, тому ціни попадали”, — пояснює Олег Скрінчук.

Олег Скрінчук каже: через усі ці проблеми він зриває угоди, укладені з іноземними клієнтами, з якими працювали десятиліттями.

Начальник обласного Управління агропромислового розвитку Олег Омелянюк розповідає: чи зміниться ситуація з продажем українського зерна, наразі невідомо.

“Почався тільки збір. Зараз з тими зерновим коридорами незрозуміло що буде. Думаю поки будуть акумулювати всі зернові в себе на складах, на елеваторах, сховищ поки що вистачає. Якщо говорити по елеваторах, то на Хмельниччині на сьогодні елеваторів десь на три з половиною мільйони тонн для зберігання, ну і ще не враховуючи складів в господарствах”, — каже Олег Омелянюк.

За його словами, збір ранніх зернових через погоду гальмується, та хліборобам до змін погоди під час жнив та ризиків сільського господарства не звикати.

“Кожний фермер собі планує. Якщо він його посіяв, значить має його зібрати. Думаю, що при активній фазі збору за два-три тижні жнива закінчимо, плануємо з ранніх зернових мати валу десь півтора мільйона тонн”, — розповідає Олег Омелянюк.

З його слів, майже всі ранні зернові й бобові дають врожаї вищі, ніж торік.