Коли у 2016 році головою Хмельницької ОДА став Олександр Корнійчук всіх цікавило, кого ж він приведе з собою на ключові посади. Перші три прізвища він озвучив у день представлення. У цей момент у присутніх злетіли догори брови: для місцевого політичного бомонду не було жодної нової персони. Фактично Корнійчук йшов з тими, хто вже був на посадах і ситуацією в області володів не з чуток. Така позиція тодішнього керівника області означала, що роботу він буде налагоджувати з тим кадровим потенціалом, що є.

Кадрова політика Лозового

Та вже у 2018 році на посаді голови Хмельницької ОДА з’являється новий персонаж: столичний конкретник Вадим Лозовий. Формування наближеної до нього команди тривало понад 100 днів. Це в принципі і викликало здивування, адже політична партія нардепа Олександра Гереги позиціонувала себе, як потужна політсила із сформованою командою. Затягування з оголошенням прізвищ заступників та керівника апарату спочатку здавалось добре продуманою інтригою. Пізніше просто бюрократичною тяганиною, врешті почало сигналізувати одразу про кілька цікавих тенденцій:

• Вадим Лозовий не є самостійною фігурою, що є передбачувано;
• всередині політичної сили, яка отримала владу в області,  відбуваються міжособистісні чвари, які фактично роз’єднують її і деморалізують;
• у тих, кому випадок доручив у керування всю область, не вистачало досвіду роботи в держструктурах;
• конкретна команда існує лише в рекламних роликах та бігбордах.

Ми вже писали про єдиного заступника  Світлану Павлишину. І неодноразово згадували молодих помічників, які не відходять від конкретного керманича ані на крок. От тільки з початку року поруч із Лозовим з’явився ще один не менш цікавий персонаж – Василь Міракін.

Поруч із головою Хмельницької ОДА сидять Сергій Ткачук – ймовірний заступник, Василь Міракін – радник голови. Фото: Хмельницька ОДА

Ми довго чекали на офіційні підтвердження, на яку ж посаду його призначили, тільки от від січня у розділі розпоряджень голови Хмельницької ОДА так і не було оприлюднено цей документ. Хм… Одна з ймовірних причин – пан Міракін докладає максимум зусиль, аби довкола його публічної особи був лише позитивний ореол.

Хто ж такий Василь Міракін?

Він позиціонує себе, як бізнесмен та підприємець. Ми спробували розібратись у його проектах та детально вивчити його бізнес-партнерів.

У 2007 році  Василь Міракін реєструє бізнес в Івано-Франківську. Займається переважно наданням нерухомості в оренду. Також торгівлею товарів широкого спектру. Тут же у Івано-Франківську він володіє квартирою.

Скріншот витягу з єдиного реєстру нерухомого майна

Через два роки підприємець реєструє ПП «Бест промо груп». У 2016 році він перевозять його з Івано-Франківська до Хмельницького. У той рік вже змінюється склад засновників. Його бізнес-партнерками стали Тетяна Бобкова та Ірина Сенкевич. Остання була керівником одного із відділів на іншому підприємстві, де Міракін беніфіціар. У 2017 році він це підприємство продав.

Скріншот із сторінки РБК-Україна

Цікаво, що сам Міракін до Хмельницького переїжджає раніше, ніж його фірми. Так, у 2015 році він балотується до Хмельницької обласної ради від партії «БПП». У своїй біографії вказує, що працює генеральним директором ТОВ «УніГалФрукт». Кінцевим беніфіціаром цього підприємства є відомий хмельницький бізнесмен Олексій Телега.

Олексій Телега на теренах області та міста відомий своїм непересічним характером та доволі специфічним стилем ведення бізнесу. Ті, кого доля з тих, чи інших причин зводила з Телегою, дають йому доволі неоднозначну характеристику. Однак визначальною у всіх наших співрозмовників залишається фраза: «Він застряг у 90-х».

Фрукти, ринок й агробізнес

Олексія Телегу в місті знають, як власника готелю «Центральний» та ринку «Добово». У 2018 році між фірмою Телеги та підприємцями, які орендують у нього приміщення для торгівлі, виник конфлікт, що врешті виліз нагора через мітинг із традиційним перекриванням дороги.

Відео “33-го каналу”

https://www.youtube.com/watch?v=qYkv6tx_jRo

Олексій Телега фігурує, як засновник та беніфіціар у 15 компаніях: тут і торгівля, і вирощування горіхів, і надання в оренду приміщень. У його ТОВ «Унігалфрукт» у 2008 і 2009 році працювали керівниками Олег Чемеринський та Андрій Костюк. Власне, як ми зазначали, гендиректором був там і нинішній помічник голови Хмельницької ОДА Василь Міракін.

Знайомства з попередньої роботи

Вже у 2015 році Міракін та Андрій Костюк стануть співзасновником ТОВ «Дубово», а Олег Чемеринський буде там керувати. Менш ніж за півроку Чемеринський інвестує у ще одну товку Міракіна ТОВ «Дубово-агро» всього 500 грн. Зрештою вже за рік статутний фонд підприємства із 1000 грн виросте до 1 201 000 грн, і згодом до 12 410 000 грн. Бізнес-партнером саме по цьому підприємству Чемеринський пробуде недовго у 2018 році, ймовірно, його частку викупить Міракін. А серед його нових партнерів Олег Демчук (відомий широкій громадськості по діяльності ГО «АСТАР», звісно, перед тим він був досить наближеним до депутата обласної ради Андрія Гордійчука. Останній був гендиректором ТОВ «Сварог Вест Груп») та Тетяна Василик (депутатка обласної ради від «Аграрної партії», соратниця Андрія Гордійчука).

УДАРні історії Василя Міракіна

На політичній арені Хмельницького він з’явився наприкінці 2014 році. Тоді нічим не примітний франківчанин Василь Міракін раптово став очільником Хмельницького обласного осередку партії «УДАР». Тодішні ударівці назвали це рейдерством. Мовляв, нового керівника партії спустили із столиці. Навіть Хмельницьку обласну конференцію провели в Києві. Потім був тріумфальний вихід з організації одразу 17 керівників осередків. І партія «УДАР» на чолі з Міракіним…припинила своє фактичне існування на теренах області.

Щоправда, нам вдалось знайти досить цікавій епізод, пов’язаний із активною політичною діяльністю ударівця Міракіна. Наскільки він достовірний, на жаль, не знаємо. Нашу увагу привернув інший фігурант цієї історії. Цитуємо дослівно:

«Скандальний і майже бандитський візит нещодавно призначеного голови Хмельницької обласної організації партії «Удар» Василя Міракіна пережили у січні 2015 працівники Хмельницької дирекції УДППЗ «Укрпошта».

Справа у тому, що Василь Міракін, який «в довіс» до партійного осередку, отримав посвідчення помічника народного депутата від Блоку Петра Порошенка Геннадія Ткачука на громадських засадах, вирішив, мабуть, що став «крутим рішалою». І тому може завалювати туди, куди йому заманеться, з різними «пред’явами». Тож, захопивши нахабство та «завітну корочку», прийшов до теперішнього директора Хмельницької дирекції « Укрпошти » Дмитра Бойка, і заявив, що той, на його вимогу, має написати заяву на звільнення за власним бажанням. І то терміново, бо він, Міракін, має на це місце свою людину.

Свою «пред’яву» Міракін підкріпив тим, що рідний брат нардепа Геннадія Ткачука – Ігор Ткачук наразі виконує обов’язки генерального директора УДППЗ «Укрпошта», і, мовляв, із ним звільнення Дмитра Бойка уже погоджене. Як і призначення на це місце його палкого прибічника та віднедавна однопартійця Ігоря Ялохи, який уже давно мріє про це «тепле» крісло. Після того, як Дмитро Бойко відмовився писати заяву на звільнення, оскільки останній не зрозумів узагалі такого нахабного «наїзду», непроханий гість почав йому погрожувати ледь не фізичною розправою, натякнувши, що серед його друзів є чимало спортсменів.

Після візиту новоспеченого політика Дмитро Бойко зателефонував до генеральної дирекції « Укрпошти ». Але там про його заяву на звільнення вперше чують».

Мова йде про ще одного юного політика Ігоря Ялоху. До речі, у трудовій діяльності Ялохи є згадка про роботу на УДППЗ «Укрпошта». Він працював начальником центру поштового зв’язку № 8.

Скріншот із сторінки РБК-Україна

Тоді ще майже невідомий директор Хмельницького міського комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою розпочинав свою політичну кар’єру. Так, він опинився у партії «УДАР», а після історії із змінною керівника обласного осередку, він став одним з наближених до нового керманича – Василя Міракіна. Це потім ці двоє разом перейдуть до БПП, і навіть будуть балотуватись від цієї політичної сили. Тим часом партія столичного мера на теренах області припинить своє існування від слова взагалі.

Політичні друзі

Згодом у цьому тандемі з’явиться третій гравець. Така собі чорна конячка з потужними амбіціями – Олександр Нагурний. Вони навіть пробуватимуть свої сили у нових тимчасових політпроектах. Але обмежиться це лише спробами. Згодом доля їх зведе знову разом вже у колуарах Хмельницької обласної адміністрації. Олександр Нагурний вже, будучи радником нового голови, по-трохи підтягуватиме «своїх». За нашою інформацією, саме він разом із Оксаною Самолюк і будуть вирішувати основні кадрові питання в адміністрації та по партійним лініям. Пізніше їх Лозовий офіційно введе до складу конкурсної комісії, певно, щоб легалізувати роботу юних прибічників. Зі слів нашого співрозмовника, поки кандидати чемно відбуватимуть співбесіди із молодими і амбіційними, Ігор Ялоха ходитиме містом і роздаватиме чи то «запрошення» на ці співбесіди, чи то вже посади. Звісно, робитиме це все утаємничено, але не без почуття власної важливості. Цілковитої абсурдності ця ситуація набуде саме після того, як Ялоха змінить президентські прапори на слогани його суперниці – Юлії Тимошенко.

Десь орієнтовно у той час, коли молода команда Лозового повністю розгорнула свою діяльність в адміністрації, а довіра до Олександра Нагурного зросла настільки, що він почав отримувати і завдання по передвиборній кампанії, на орбіті Лозового і з’явився Міракін.

То поки десь там у столиці Гаранта переконують, що на його репутацію працюють команда професіоналів, у Хмельницькому голова ОДА оточує себе людьми, які мають доволі сумнівні успіхи з довготривалими проектами.